Керод пережив всі веселі і сумні часи нашої дивізії і як англійський полонений опинився в Ріміні. В таборі полонених належав до екзекутиви ОУН, яка мала великий вплив на формування і розвій життя наших полонених.
Це був час, коли більшовицька місія хотіла забрати нашу дивізію "на родіну". Майже всіх старшин відділено від стрільців, але сітка ОУН виконала свою роботу. За її ініціятивою залягли стрільці на брамі так, що танки мусіли б переїхати через них.
Тітовці домагалися видачі старшин армії Михайловича. Керод був також вмішаний в плян їхньої втечі.
Коли ж дійшла вістка, що його дружина і син находяться коло Мюнхену, Керод звільнився в нашій команді і втік з табору.
Провід ОУН доручив йому переїхати до Мюнхену і перебрати референтуру зв'язку при "КЗ" (крайовий зв'язок). Це була дуже законспірована і відповідальна робота. Треба було вивчити радистів, навчити їх різних кодів, вивчити безпеку і приготовити радіові апарати, залежно від дороги зв'язкових, ОУН мала свою радіову станцію в Арденах у Бельгії. Вистарався був її сот. Карло Мулькевич, член бельгійського протинімецького підпілля у християнсько-ліберальному уряді. Коли ж до влади прийшли соціялісти, вони сконфіскували станцію і Керод опинився в бельгійській тюрмі...
В Америці, куди тяжко було Керодови дістатися і де вже жила його родина, активізувався Керод в нашому Братстві. З члена в станиці вибився він на члена Головної Управи.
Б.П.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар