ДО "359"

Спіть, хлопці, спіть! Спіть, хлопці, спіть. Про долю-волю тихо сніть! Про долю-волю вітчини,- Чи ж можуть бути кращі сни? За рідний край, за край святий Віддали ви вік молодий, Віддали ви юнацькі сни, Вишневий світ життя весни. Летіли ви, як ті вітри... Ні мамин плач, ні крик сестри Не зупинили вас на мить: - Цить, мамо, цить! Цить, сестро, цить!  - Покликав нас Господній глас, - Ми йдем боротися за вас, - За чарів чар, за мрію мрій, - За волю йдем на перебій!.. І ви пішли, і без ваги, Неначе льви боролись ви. Що кулі вам? І що штики? Ви - юнаки, ви козаки! І ви пішли... Щаслива путь, І ви пішли, щоб не вернуть... Червоний штик, кривавий шлях, Стоять могили по полях. Та прийде день, великий день, День радости і день пісень, І загуде свободи дзвін, — До вас підемо на поклін. І там, де ви лягли кістьми, Приляжем вільними грудьми, Й на ваших тихих могилах Замає наш переможний стяг... Спіть, хлопці, спіть! Спіть, хлопці, спіть. Про долю-волю тихо сніть! Про долю-волю вітчини,- Чи ж можуть бути кращі сни?...