Один із творців легенди Українського Січового Стрілецтва, вояк-мистець, журналіст і композитор.
Лев Лепкий народився 7. 12 1888 р. в с. Поручині біля Бережан. Його батько, отець Ярослав, увійшов в історію літератури під псевдонімам Марко Мурава. Скінчивши гімназію в Бережанах, вступив на правничий факультет львівського університету, але студії перервала йому війна.
В 1913-ому році, коли почали творити "Січі", він одним із перших зорганізував заслужену для історії УСС "Бориславську Січ". Його прізвище згадується в історії Українського Січового Стрілецтва поруч таких прізвищ, як: д-р Кирило Трильовський, д-р Володимир Старосольський, Дмитро Катамай і відомий виховник української пластової молоді, старшина УСС і УГА — проф. Іван Чмола.
Був одним із перших членів Леґіону УСС, з яким перебув цілу визвольну війну. Був командантом сотні кінноти і разом з Романом Купчинським та Михайлом Гайворонським став автором стрілецьких та ліричних пісень, з яких багато ввійшло в репертуар народних пісень. Між іншими — він був автором і композитором популярних "Журавлів" — "Видиш, брате мій'', до слів його старшого брата Богдана Лепкого.
Після війни присвятився журналістичній і видавничій діяльності. Був одним із засновників Видавництва "Червона Калина" та постійним редактором "Літопису Червоної Калини" і щорічних Календарів того Видавництва. Був редактором гумористично-сатиристичних журналів "Зиз" і "Будяк" та директором живця "Черче'' в Рогатинському повіті.
Під час другої світової війни працював у щоденнику "Краківські Вісті" і в Українському Видавництві у Львові. У Нью Иорку був членом-засновником відновленого Видавництва "Червона Калина". Ціле життя був відданий традиції збройної боротьби за українську державність та особливо пропагував цікавитись молоддю і видавати для неї корисну літературу. Відзначався високою особистою культурою, тонким гумором, бездогонною прямолінійстю вдачі, загально люблений і шанований всіми.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар