ГЕН. КРАВС НЕ ВИНЕН...

З ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ


До статті в 3-4 числі журналі "Вісті Комбатанта",  "ТРІЮМФ І КАТАСТРОФА"

(Дискусійне)

Генерала А. Кравса знаю ще зі Заліщик, як "ц. к. оберляйтенанта". Вже тоді, хоч німець, він ставився з симпатіями до місцевих українців, втримуючи особливо знайомство з о. Петром Ілевичем, парохом Городка. Таке речення, як: "Генералові Кравсові куди ближче по психіці був обвішаний царськими медалями денікінський генерал Бредов... Австрійські старшини у УГА ще менше розуміли революцію на Наддніпрянщині, як її розуміли галицькі політичні провідники", тут ні при чому. Ген. Кравс був професійним старшиною австрійської, а не денікінської чи махнівської армії і виконував лиш те, що йому доручено з Головного Штабу Армії. Кожний старшина на його місці зробив би те саме. На жаль, Штаб Дійової Армії, так само як цілий уряд на чолі з Головним Отаманом, самі не знали як повестися при зударі з армією Денікіна.

Будучи тоді урядовцем особливих доручень при Міністерстві Внутрішніх Справ в Кам'янці, я був докладно в курсі справ, про які тоді дискутовано по всіх Міністерствах. Одно певне: ніхто нічого не знав. Міністерство Внутрішніх Справ не спромоглося навіть намітити: як треба буде влаштувати Управу міста Києва, коли займуть його наші війська. Хоча половина Київщини була вже від місяця звільненою від большевиків, губерніяльний Комісар Київщини, Пинчук, соц.-рев., не зумів наладнати адміністрації. Губерніяльний Інспектор міліції не визнавав його і проголосив себе від нього "незалежним"! Виходило, що Обласний Комісар Київщини, де було 3 і 1/2 мільйона населення, не розпоряджав жодною виконавчою владою! Пинчук швидко по тім перейшов до Денікіна. Шеф політичної міліції Яцура був, як згодом виявилося, на службі большевиків.

Не винен був ген. Кравс, а Уряд, котрий не доріс до такої історичної події. Ген. Кравс був вояком, який чесно виконував свій обов'язок, а що політичний провід не дописав, це не його вина.

Хай хтось скаже, чи соціалістичний Уряд УНР, літом 1919, здавав собі справу з того, що до зуадру з Денікіном прийти мусить? Чи ті лідери хотіли того чи ні, кожний трохи думаючий мусів таке передбачати. Сам Уряд УНР став виновником тієї катастрофи. З самих лише урядовців усіх Міністерств у Кам'янці можна було зорганізувати курінь, який міг стати виконавчим органом Уряду, зайнявши Київ. Такого не було, ніхто про це навіть не подумав. Мовляв: "Хай нам Київ здобувають"!
Історія показала, що революцію на Наддніпрянщині не збагнули й ті, що їх революційна стихія висунула на провід.

Роман Коцик