ВОЛОДИМИР КАЛИНА кол. поручник Українського Війська, учасник визвольної боротьби України в рядах Леґіону УСС і УГА, нагороджений пропам'ятним хрестом УГА і пропам'ятним хрестом УСС, член-основоположник і секретар першої Головної Управи ОбВУА та довголітній член Нюйоркського Відділу тієї організації, дійсний член НТШ, директор Військово-Історичного Інституту при НТШ в Ню Йорку.
Народився 18-го серпня 1896 року в Колоколині, пов. Рогатин, Західна Україна. Гімназію закінчив в Станиславові, а університетські студії в Грацу, Австрія, де осягнув 1929 р. ступінь доктора філософії. Безпосередньо після закінчення гімназії 1914 р. зголосився добровільцем до Леґіону Українських Січових Стрільців та перебув в його рядах, а згодом в рядах Української Галицької Армії всю визвольну війну, займавши пости команданта сотні, адьютанта і заступника командира „Куреня Смерти УСС". Зокрема брав участь у відомому прориві під Вовчухами в лютому 1919 р., як також у славетній Чортківській офензиві в червні того ж року, при чому виявив небуденні військово-провідницькі здібності та подивугідну відвагу. Після війни працював у пресовому концерні Івана Тиктора.
Під час другої світової війни вийшов на скитальщину та опинився в Зальцбурзі в Австрії, де заснував українську таборову гімназію і став її першим директором. Прибувши до ЗДА, поселився в Ню Йорку. Був членом-основником ОбВУА, зорганізував українознавче шкільництво під проводом Шкільної Ради при УККА, яку очолював довгі літа, як голова, та був діяльним і рухливим членом численних інших організацій української еміграції. Належав також до декількох американських наукових товариств. Був автором спогадів про „Стрілецький Курінь Смерти" та багатьох статтей в журналах і часописах на наукові і загальні теми. Був знаменитим промовцем і виголосив численні святкові промови і доповіді з приводу різних святкувань. Цю свою багатогранну і видатну працю продовжував наполегливо також після того, як кілька років тому перебув важку серцеву атаку. Виступав завжди проти партійництва та був беззастережним соборником.
Помер 5-го листопада 1965 р. в Ню Йорку
Перші жертви
-
(Зі споминів військового звітодавця Р. Т.) При головному шляху
Львів—Київ, на віддалі може одного кілометра від Бродів, під лісом у затиші
розташований...
5 років тому
Немає коментарів:
Дописати коментар