Alexander Werth: RUSSLAND IM KRIEG 1941-1945

Із книжок

Переклад з англійського Дітер Кіля, 743 стор. формату 16 х 23 см., з 21 картами.

Появилася у 1966 р. на німецькому книжковому ринку дуже цінна праця Верта „Росія у війні 1941-1945", видана в німецькій мові видавництвом Дремер Кнаур у Мюнхені. Автор, Александер Верт, народж. в Петербурзі, студіював в Англії і від 1929 р. був постійним кореспондентом головних бритійських газет найперше у Франції, а опісля від 1941-1948 рр. звітодавець „Сандей Таймс" і БіБіСі в Москві. В 1949 р. Верт вернувся до Парижу, а в 1957 р. був в гостях професором новітньої історії в ЗДА. Черговий раз відвідав СССР в 1959-1960 р.
Праця Верта „Росія у війні 1941-1945" заслуговує на особливу увагу з-поміж дотепер проголошених на цю тему творів тому, бо автор був безпосереднім очевидцем воєнних дій в СССР, він їх найвірніше віддзеркалює у своїй праці, даючи багато спростувань до совєтських видань. Крім цього, праця написана на підставі конфронтації західньо-альянтських з совєтськими документами, тому вона має чисто науковий характер. У праці багато коментарів автора, різних вияснень із різних бойових фаз. Книжка поділена на таких 8 частин: 1-ша частина — Увертюра до війни; 2-га — Від німецького нападу до битви за Москву; 3-тя — Трагедія Ленінграду; 4-та — Чорне літо 1942 р.; 5-та — Сталінград; 6-та — 1943 рік важких перемог — польський вузол; 7-ма — Росія і Східня Европа; 8-ма — Перемога та виникнення холодної війни. Крім цього праця в додатку має: календаріюм усіх боїв і політичних дій від початку до закінчення 2-ої світової війни; список використаних усіх документів, різних праць, журналів і газет друкованих у західніх, російській і польській мовах; реєстр назв, (осіб, країв, місцевостей, армій, командувань і т. д.), який вможливлює скору орієнтацію у грубій книжці. У 6-ій частині є окремий розділ присвячений Україні п. з. „Німці в Україні". Також у 7-ій частині є окремий розділ про Україну п. з. „Український мікрокосмос". З українських прізвищ автор згадує з прихильним наставленням пок. полк. А. Мельника, підкреслюючи його рішучість у питанні української державности. Також у праці є згадка про „Українську Армію", як останній німецький експеримент на відтинку східньої політики, який був невдалий і без значення. Є згадка про створення німцями напередодні капітуляції кількох національних комітетів, з неросійських народів, в тому числі також українського, — всі вони не мали ніякого значення.
Просто неможливо є переповісти зміст дуже цікавої і багатої на різні події і факти (підтверджені відповідними документами) книжки. На особливу увагу заслуговує насвітлення проблеми визволення України, депортації з України, німецька окупаційна політика на Україні, „великоукраїнські пляни Гітлера" 1938-39, про український націоналізм, Розенберґа плян щодо України, українську допоміжну поліцію і партизанку і ін. Усі події на Україні описує автор вірно, розкриваючи чи аналізуючи з найбільшою докладністю імперіяльно-колоніяльні пляни Москви і Берліну щодо України. Також до пляну Розенберґа — федерації України з Німеччиною ставиться автор критично, вважаючи здійснення такого пляну за переходовий етап для легальної експлуатації усіх дібр цієї багатої країни в користь Німеччини, при рівночасному германізуванні і винищуванні українського народу. Головним чином у пляні Розенберґа йшлося про осередні і східні землі України, бо західньо-українські землі (Сх. Галичина) мали ввійти, як складова частина ІІІ-го Райху. Автор на стор. 514 праці стверджує, що „кожне село і місто на Україні" під окупацією німців має свою найчорнішу історію. З України найбільше депортовано до Німеччини молодих людей на примусові роботи. З депортованими окупанти поводилися багато гірше, як з худобою. Не щадить автор також червоної армії і компартії, які під час відвороту на схід все на Україні нищили, стосуючи жахливий терор супроти населення, яке змушували до евакуації на схід. Він наочно бачив багато великих спільних гробів з помордованими. Також багато пише автор про совєтських полонених, яких німці виголоджували та трупів закопували в масових гробах, напр. в Бабиному Ярі. В цих масових могилах є поховані полонені червоноармійці разом з жінками і дітьми. Ці могили були наукою для совєтських солдатів, що собою являє націоналсоціялізм Німеччини, який був опертий на теорії расизму і садизмі. На стор. 518 автор пише, що 1 березня 1944 був ранений українськими націоналістами сов. ген. Н. Ф. Ватутін біля Києва і він від ран помер. На місце Ватутіна, обняв командування 1-им Українським фронтом марш. Г. К. Жуков. Автор згадує про український партизанський рух і багато про нього розписується на стор. 529 і 669 своєї праці.
Дуже докладно подає автор у праці хід німецької офензиви проти СССР та дефензивних заходів німецьких армій під час офензиви червоної армії. Перебуваючи переважно при штабах совєтських армій, автор придбав дуже багато цікавих спостережень, які подав у книжці. Згадує про малий „Сталінград" під Корсунем, в якому-то котлі згинуло 55.000 нім. старшин, підстарший і вояків. Ця битва, як також і інші в Україні деморалізуюче впливали на німецьке вояцтво.
Багато цікавих даних подає автор про котел Сталінград. По совєтській стороні брало участь 1.050.000 вояків проти такої ж кількости ворога. Крім цього в битві брало участь 900 совєтських панцерів проти 700 німецьких, 13.000 сов. гармат, проти 10.000 німецьких і понад 1.100 бойових літаків проти 1.200 ворожих. Офензива проти Сталінграду почалася 19 листопада 1942 р. о год. 6.30 ранком і була переведена згідно з „Пляном Сатурн" та закінчена 2 лютого 1943 р. Ліквідовано в котлі 22 німецькі дивізії, до совєтського полону попало 24 нім. генерали, в тому один маршал разом з 2.500 старшинами і 140 тис. вояків. Більше 200 тис. німецьких вояків полягло. Автор описує жахливий стан німецької сталінградської оборони, яка не мала що їсти. На 1 вояка припадало 50 гр. хліба, а для старшини (теоретично) 150 гр. при 35-40 ступнях морозу. Більшість німецької оборони вимерзла або згинула від голоду. Опис битви за опанування Сгалінграду, — це жахливий вид пекла на землі.
На закінчення треба признати авторові об'єктивність насвітлення усіх політичних проблем та ходу всієї воєнної кампанії в СССР в 1941-1945 рр. Такої об'єктивности не мають подібні совєтські праці. Книжка А. Верта є дуже цінним вкладом в історії воєн на Сході Европи, тому вона повинна знайти своє місце в бібліотеках наших істориків, публіцистів і журналістів. Книжку А. Верта читається легко, бо в ній крім сухого історичного матеріялу є багато спостережень самого автора, який ввесь час воєнної кампанії на Сході був близько совєтських військових штабів та був докладно обзнайомлений з перебігом усіх операцій.

Ф. Кордуба