Боєві акції української кінноти у вересні 1920 року

Іван Цапко

Рейд ОКД в запіллю ворога. 1-ша бригада захопила Тернопіль 19.ІХ. Акції 2-ої бригади під Сороцьком і Скалатом 18-19.ІХ.

18-го вересня 1920 р. о год. 12-ій, сотні від кожного полку Окремої Кінної Дивізії, взяли участь в поворот боєвого старшини 2-го кінного Уманського Запорожського полку хорунжого Данила Холошина, вбитого 17 вересня в бою під Теребовлею большевицьким жидом-комісарем. Хорунжого Д. Холошина, з військовою пошаною поховано на цвинтарі в с. Островчику.
Ще зранку 18-го вересня було відомо про рішення командира ОКД, а саме: акція нашої кінноти полягає в рейдах по запіллю ворога, щоб очистити від ворога пляцдарм до Збруча.
1-ша бригада йде в напрямку на Тернопіль, а 2-га бриґада з якою має бути й штаб ОКДивізії, має наступати в напрямку на с. Сороцько й м. Скалат. В цей час наша розвідка виявила, що в районі сс. Струсів-Дарахів, що є з правого боку р. Серета є кіннота 8 кінної „Червоного Козацтва" дивізії, яка направляється в запілля нашої армії. Для ліквідації цього ворожого заміру від 2-ої бригади було вислано 4-ий кінний Ніжинський полк. Своєю несподіваною появою й зручним боєвим маневром під Дараховим, обстрілявши кулеметним вогнем ворога з двох боків й два рази переходячи в атаку, полк змусив ворожу кінноту змінити свій марш й прориватися в напрямку на с. Микулинці.
Того ж дня 18-го вересня о годині 13.30, 2-га бриґада вирушила в наступ в напрямку на Сороцько, в авангарді йшли дві сотні від 3-го кінного полку. Вислані дві години перед маршом бриґади роз'їзди донесли, що в 6 кілометрах від Сороцька завважено лави кінноти й до 200 ворожої піхоти. Авангард 2-ої бриґади з наказу командира ОКДивізії був підсилений частиною від 2-го кінного Запорожського полку, який мав допомогти в разі потреби, в атаці 2-ій бриґаді. Очевидно, ворог пробував знов підійти до Теребовлі й коли там вже не буде української кінноти спробувати знов обсадити місто. За ворожою піхотою, що пересувалася в розстрільнях на віддалі одного кілометра за нею, рухалась піхотна колона. Виставивши всі свої кулемети на позиції й під їхній вогонь, 2-га бриґада перейшла в лави й розпочала атаку. В цій атаці взяв участь 2-ий кінний Запорожський полк, що прикривав ліве крило 2-ої бриґади, йдучи поруч з 4-им кінним Ніжинським полком. Ворожі розстрільні й рідкі лави їхньої кінноти на крилах потерпіли великі втрати від атаки нашої кінноти; рубаючи ворога, наші полки обскочили й притиснули до містка колону ворожої піхоти. В цій атаці було захоплено до 90 полонених большевиків, 2 кулемети, 13 коней з сідлами, й 12 фір військового обозу. Після бою 2-ий кінний Запорожський полк, отримавши подяку за боєві дії від командира ОКДивізії, пішов в напрямку на с. Лошнів, на з'єднання зі своєю 1-ою бриґадою. 1-ша бриґада о 3-ій год. по полудні мала вирушити на Тернопіль із завданням: захопити залізничну станцію й містечко Борки Великі, перервати зв'язок червоних на шосе й залізниці, які йдуть з Тернополя на Волочиське, й зробити налет на Тернопіль зі сходу та тим допомогти 8 польській пішій дивізії, яка має провадити наступ із заходу. 1-ша бриґада вирушила в запілля ворога, маючи за артилерію лише 1 полеву гармату, правда під командою десвідченого й хороброго гарматчика, сотника Олександра Мартинева.
На допиті полонених червоних кіннотчиків в штабі Окремої Кінної Дивізії, виявлено, що в околицях Сороцька мають ще перебувати частини 8 сов. кінної дивізії „Червоного Козацтва" з артилерією та сов. кінної бриґади, що оперувала з 41 сов. див.. Ці частини стоять по лісах. Виконуючи наказ, 2-га бриґада ОКД о 16-ій год. підійшла під Сороцько, маючи в аванґарді дві сотні 3-го кінного Чигиринського полку. Наші роз'їзди доповіли, що в самому с. Сороцько є ворожа піхота з розбитої під Теребовлею 41 сов. пішої дивізії та невеликий відділ з 60 сов. пішої дивізії, разом до 350 червоноармійців, з частиною обозу 60 сов. пішої дивізії. З наказу командира ОКДивізії ген.-хор. І. Омеляновича-Павленка, дивізіон 3-го кінного полку й дві сотні 4-го кінного полку перейшли в наступ й захопили село. Взято до полону 100 большевиків, захоплено було віз (тачанку) з канцелярією 540 піш. полку 60 сов. пішої дивізії, й великий обоз 11-го порядку тієї ж дивізії, погоничі того обозу розбіглися. Тут же під Сороцьком, з північно-східнього боку появилася ворожа кіннота в силі до 800 шабель, на цю кінноту негайно пішла в атаку 2-га бриґада ОКД. Рішуча атака нашої бриґади дала той наслідок, що ворожа кіннота завернула й почала відходити на с. Ілавче. Ворога переслідував 3 кілометри аж до лісу 4-ий кінний полк, звідки повернувся з полоненими й трофеями; було захоплено 18 червоних кіннотчиків, 1 кулемет „Максима" на тачанці з упряжкою (тачанка при швидкому відступі ворожої кінноти впала до рівчака зло-мавши колесо) й 1 санітарна двохколка з медикаментами. Після цього бою, 2-га бриґада виставивши охорону й надіславши стежі в напрямку на Скалат, заночувала в с. Сороцько.
На ранок 19 вересня о 7 годині 2-га бриґада продовжувала наступ в напрямку на Скалат. О 8 годині йшовший в аванґарді бриґади 4-ий кінний полк виявив колону ворожої кінноти в силі до 900-1000 шабель з 2-ма дивізіонами полевої артилерії, що рухалась в північному напрямку, дорогою на с. Митниця, можливо з району с. Ілавче. 4-ий кінний полк перейшов в лави й заатакував ворога. Ворожа артилерія, щоб не бути заскоченою на поході, чвалом подалась на Митницю, проскочила село й пішла на с. Магдалівку, а за нею й червона кіннота, яку переслідував 4-ий кінний полк. Полк повернувся до с. Митниця, де вже була решта 2-ої бриґади й звідтам продовжувався наступ на Скалат. О 12 год. 2-га бриґада ОКД зломала спротив ворожої піхоти на доступах до Скалату, яка кинулася втікати до міста. Полки 2-ої бриґади на плечах ворога вскочили до м. Скалату, захоплюючи 157 червоноармійців і 4 червоних командирів, та обозну валку. Невеликий відділ ворожої кінноти участи в цьому бою не взяв й спішно відійшов в напрямку на Іванівку й перейшов р. Збруч. В м. Скалаті також було відбито у ворога й звільнено до 300 полонених з польського війська (про що було і в Наказі Військам Дієвої Армії УНР ч. 0181 — 26.ІХ-1920 р.). Далі наші роз'їзди провадили розвідку вже на Збручі.
По 16-ій годині до Скалату підійшли передові частини 2-ої Волинської стрілецької дивізії, які розташувались в місті й зайняли позиції в напрямку на схід та північ. Після відпочинку, під час якого населення Скалату вітало й обдаровувало чим могло своїх визволителів з-під червоних, 2-га бриґада ОКД отримала наказ командира дивізії перейти знов до с. Сороцька, де й стала враз із штабом ОКДивізії, як резерв, для власної безпеки висилаючи в певних напрямках розвідчі роз'їзди.
За цей час операцій 2-ої бриґади, 1-ша бриґада ОКД мала надзвичайно успішні акції, а саме — 19 вересня ця бриґада налетом зі сходу, бравурною атакою захопила м. Тернопіль, беручи чисельних полонених та трофеї і вже в місті зустрілася з передовими частинами 8 польської пішої дивізії, що провадила наступ із заходу. 20 вересня 1-ша бриґада мала успішний бій з ворожою кіннотою в районі Волочиська, ця кіннота прорвалась з району сс. Сороцько та Митниці, де мала бій 19 вересня з полками 2-ої бриґади ОКД.
21 вересня 2-га бриґада й штаб Окремої Кінної Дивізії ще стояли в с. Сороцько, коли перед полуднем прибула через Скалат 1-ша бриґада, після вдалого рейду в запіллю ворога на Тернопіль.