ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

четвер, 30 липня 2009 р.

НАРАДИ НАД ЧЕТВЕРТИМ УНЇВЕРСАЛОМ

Засїдання Малої Ради

(Гч.) Над кордоном, 31 січня 1918.

В суботу дня 26 с. м. відбулося в Києві історичної ваги засїдання Малої Ради. На засїданню сїм проголошено самостійність української республики.

Наслідком того, що наради фракцій над четвертим унїверсалом протягнули ся до пізного вечора, розпочало ся засїданє тільки після 12 год. в ночи. Саля була битком забита. Відкривши засїданє, проф. Грушевський говорив:

- Українські установчі збори, призначені на 9 ст. ст. січня, не можуть зібрати ся наслїдком непорядку в нашій країні. Тимчасом відносини так склали ся, що далї не можна було зволікати. Центральна рада поробила всї заходи, щоб безпроволочно довести до демократичного мира. А тимчасом совіт народних комісарів гальмує заключенє мира і закликає до війни, яку називає „святою". З другої сторони, не зважаючи на наше стремлїнє обминути конфлікт, совіт посилає на Україну червоних ґвардійців... Щоб отже дати правительству України спромогу заключити мир і охоронити свою країну, Рада постановила не відкладати рішеня найважніших справ до українських установчих зборів, а оголосити рішенє в четвертім унїверсалі. Прошу високий збір вислухати четвертий унїверсал. (Оплески. Всї встають).

Проф. Грушевський читає четвертий унїверсал. Читане переривають гучні оплески і оклики: Слава! Особливо бурливі оплески піднїмають ся по відчитаню слів про проголошене ні від нікого незалежної Української Народної Республики. Проголошене ґенерального секретаріяту радою народних мінїстрів викликує овацію для українського правительства. Гучні оплески супроводжують заяви, що Україна мусить бути очищена з большевиків та що весь нарід закликаєть ся в ряди народної міліції.

По прочитаню унїверсалу відбули ся загальні овації раді, секретаріятови і проф. Грушевському.

Наступило поіменне голосованє. Перший голосує проф. Грушевський. Партії російських с. д. і „бунду" голосували проти, російські с. р. вдержали си від голосованя; так само жидівські сіонїсти і польський демократичний центр. Представники революційної фракції польської соціялістичної партії голосували серед оплесків за.

В результаті віддано 49 голосів, з чого 39 за, 4 проти, 6 здержань.

Проф. Грушевський (торжественно): І так універсал про самостійність Української Народної Республики принятий! (Гучні оплески, які переходять в овацію). Україна проголошуєть ся самостійною незалежною республикою.

- Слава! Слава!.. - гомонять хори і саля.
Всі стоять. Оплески не вмовкають.

- „Ще не вмерла Україна !"- несеть ся спів.

Слова підхоплюють ся і ціла саля співає. Потім знов оплески, овації.

До слова приходить Винниченко.

- Іменем ради народних міністрів української самостійної республики маю честь висловити велику радість ізза сього історичного акту, котрий отеє доконав ся в житю України. Се тим більше, що Ґенеральний Секретаріят уже давно мав це на увазі з огляду на обставини, які виникали. Вже кілька тижнїв тому, у секретаріяті назрівала думка про сей акт, але секретаріят ждав, поки думка ся вийде з глибин народу, котрий сам скаже своє авторитетне слово. Рада народних міністрів приймає сей акт з великим запалом. Особливо тому, що в унїверсалі ясно й виразно висловлено потребу безпроволочного мира і заявлено, що Україна не буде піддержувати нїякої війни, а приступить до творчої праці в усіх областях... Зосібне відрядне і радісне те, що українська демократія ні на крок не відступить від своїх давних стремлїнь у творчій праці. Демократія наша борола ся успішно з ворогами і надїємо ся, що вона й далі буде з таким самим успіхом іти проти всякого ворога. (Оклики: Слава!) І нїякі вороги нашої держави, нашого національного й соціяльного відродження не зможуть здержати нас на сїм шляху.

Глибоко вірю, що унїверсал послужить фундаментом в розвитку нашої соціяльної історії. Висказую надію, що універсал приведе до соціялістичної федерації усього світа. (Оплески).

До голосу прийшов представник російських с. р. Суховин. Зазначивши, що його партія засадничо стоїть за національним федералїзмом і що принципіяльно не має нічого проти проголошення української самостійности, бесідник серед голосних протестів салі наводив мотиви, чому його партія противна проголошенню акту самостійности якраз в сїй хвилі, коли цїлу Росію й Україну обхоплює все зростаюча аґітація і горожанська війна.

За мало є проголосити унїверсал. Треба ще й мати певність, що існують ті творчі сили, які можуть перевести його в житє. Бесідник наводить цїлий ряд трудностей політичних і економічних, котрі стоять на перешкоді здійсненого акту.

По сїй промові засіданє коло 2 год. в ночи перервано. Дальше засіданє наступного дня присвячене дальшій дебаті над універсалом і заявам фракцій що до голосовання.

(„Діло"Львів, З лютого 1918, ч. 25)

Немає коментарів:

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації