ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

пʼятниця, 10 жовтня 2008 р.

КРОК ВПЕРЕД

Любомир О. Ортинський

На порозі нового етапу видавничої діяльности Братства кол. вояків 1 УД УНА, діяльности, що від тепер виявлятиметься у формі квартальника „ВІСТІ КОМБАТАНТА", спільно видаваного Братством і Об'єднанням б. Вояків-Українців в Америці, слід нам, членам Братства, усвідомити собі потребу і доцільність такої постановки.
Одинадцять років тому ми почали були видавати „Вісті Братства кол. вояків 1 УД УНА" бо вважали, що ситуація яка заіснувала після другої світової війни наоколо нашої Дивізії, що труднощі й дискримінація, з якою зустрічалась наша військова формація і її члени, серед своїх і чужих, вимагають від нас публічної документації фактів про нашу формацію і її вояцтво, вимагають вияснення і опрокинення різного роду клевети і підозр, коротко сказавши — ми відчували, що у власній справі мусимо забрати голос і що це можливе лише на шпальтах власного журналу.
До речі, тоді йшлося про дуже засадничу справу: про те, щоб шляхетну, крицево чисту настанову тисячей українців Дивізії, передовсім молоді, її боєготовість за українську справу і вояцьку смерть тисячей поляглих наших товаришів вписати на властиве і заслужене конто нашої історії і в цей спосіб збагатити ними нашу традицію збройної боротьби за українську державу.
Завдяки послідовній, жертвенній праці численних наших товаришів, при помочі широких кіл членів Братства і завдяки прихильній поставі нашого громадянства нам удалось, впродовж 11-ти років, видавати журнал „Вісті" та виконати львину частину завдань, які ми собі визначили. На цьому місці ми не збираємось робити балянсу одинадцятирічної появи „Вістей", все ж треба ствердити, що без матеріялів, зібраних у річниках „Вістей", годі собі уявити написання історії Дивізії, без них було б неможливо зорганізувати наше Братство і витворити цю атмосферу довір'я і співпраці, якою Братство сьогодні втішається.
Водночас треба теж ствердити, що свої специфічні завдання журнал „Вісті" в основі виконав і його майбутній розвиток можливий по лінії загально-українських ком-батантських інтересів. Затримуватись на теперішньому етапі і засклепитись у рямцях, визначених приналежністю тільки до одної формації широкого фронту українських збройних змагань, було б застоєм і могло б допровадити до своєрідного „льокального патріотизму" нашої формації, могло б прислонити нам ширші горизонти на потреби і наші обов'язки супроти цілости українського комбатантського життя і його видавничої діяльности. Суть, велич, а заразом і сила українських визвольних змагань лежить в їх традиційності і послідовності, в запевненій „зміні варти", в сукупності різнородних фрагментів боротьби, що всі вони навіяні цією самою метою.
В конкретному випадку еміграційного комбатантського життя це означає, що нам треба ліквідувати мозаїку виявів комбатантської видавничої діяльности та де лише можна шукати і знаходити співпрацю і спільну дію з нашими старшими чи молодшими товаришами. Треба теж мати на увазі, що прийшов час, що наше покоління не може дозволити собі на люксус спостерігання збоку життя, але що мусимо встрявати в це життя, брати обов'язки і нести відповідальність. В першу чергу це стосується комбатантського сектора і його видавничої справи, де наш вклад є потрібний і можливий.
Керуючись саме вищезгаданими розумуваннями, ми свого часу приступили до співпраці, разом з іншими комбатантськими організаціями, в збірковій акції на фонд інвалідів. Сьогодні ця ділянка є вже в нас упорядкована, співпраця повністю себе виправдала і вже прямо важко уявити її відсутність.
Подібно мається справа з видавничою діяльністю: з хвилиною, коли „Вісті" сповнили свої специфічні, з минулим Дивізії зв'язані завдання, нема ніяких засадничих перешкод, які стояли б на заваді в об'єднанні існуючих двох комбатантських журналів в один. А коли ще візьмемо до уваги існуючі труднощі авторського і фінансового характеру, то спільна дія являється прямо наказом хвилі, виявом відповідальности, а коли йдеться про Братство — рішучим кроком вперед, кроком, який робить нас співтворцями і співвідповідальними вже не за один вирізок українського комбатантського життя, але за його цілість.
Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації