ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

вівторок, 14 лютого 2012 р.

ФЮЗІЛЕРСЬКИЙ КУРІНЬ

Роман Бойцун

                                Одною із складових частин Дивізії був курінь фюзілерів. Назва "фюзілер" давна. У британській армії назва пішла від "фусіл" (мушкет) і нею називали звичайно полкові формації. До славних фюзілерів належали шотляндські фюзілерські полки. Коли цю назву прийняла німецька армія - мені невідомо.

                               Фюзілерський курінь у Дивізії був під безпосереднім розпорядженням дивізійного штабу. Він ніколи в бойових діях не був підпорядкований нижчому командуванню, хоч його кількакратно відряджувано до вермахту.

                               Справжнє формування куреня почалося у першій половині березня 1944 року у вишкільному таборі Нойгаммер. Тоді саме повернулися до Дивізії вояки з рекрутського вишколу у Франції та перший випуск з підстаршинських шкіл у Радольфцелі та Лявенбурґу.

                              Приміщувався курінь у дерев'яних бараках, збудованих у 1939 році, на краю вишкільного табору. Поблизу були стайні для коней, а за бараками простягався вишкільний терен.

                              При кінці березня курінь перенесено до Штрансу, де в той час він був єдиною частиною і міг вибирати догідний терен і час на вправи. Тут були стрільниці з рухомими об'єктами, як от: макетами танків, возів, коней. Були теж побудовані бункери для вправ.

                             Вояки були вже пройшли основне навчання, й у курені проходили дальший вишкіл у всіх фазах боротьби: наступ, оборона, співпраця різних родів зброї в бойових діях, розвідувані стежі, таборування. Усі вправи відбувалися гострою амуніцією. Часті інспекції курінного командира й старшин з дивізійного штабу не давали нагоди на "маркерентство". Завершенням вишколу перед виїздом на фронт був показовий наступ із здобуванням бункрів у приявності дивізійного штабу на чолі з командиром та деяких членів Військової Управи.

                           Під час вишколу не обійшлося без випадків. При навчанні як орудувати протитанковим п'ястуком, один нерозважний вояк підійшов ззаду до підстаршини, який тримав готовий до вистрілу п'ястук, і потиснув на запальну кнопку. Стався вибух. П'ястук упав на пісок. Хоч він не експльодував, одначе вогневий струм з рури, на нещастя, був саме в напрямі вояка й відірвав йому голову. Так нерозважний жарт закінчився трагічно. Під час наступу на бункри один командир сотні був поранений.

                         Курінь складався з трьох піхотних сотень, одної важкої сотні та одної "мисливської" чоти. У штабі було теж звено зв'язку і санітарний пункт з лікарем. Три сотні мали по три чоти, по чотири рої кожна. 4-та важка сотня мала три чоти: важких кулеметів -12, середніх гранатометів (8см) - 6 і важких гранатометів (12см) - 4. Під Бродами в дивізії були тільки дві важкі піхотні сотні - одна в курені фюзілерів та одна в 29-му полку. Після битви під Бродами тільки одна важка сотня була у курені фюзілерів. Штаб куреня та поодинокі сотні мали валки постачання з возами й кіньми для амуніції, зброї і харчів.

                       Склад 4-ої сотні був наступний: одна чота важких кулеметів, одна чота середніх і одна чота важких ґранатометів. Спорядження теж мінялося, наприклад, 1-ша сотня була сотнею роверистів, але під Бродами не було відповідної околиці, і вона роверів не вживала, тому після Бродів вона стала звичайною піхотною сотнею. Важка сотня мала 5 тягачів для своїх важких ґранатометів, а після Бродів прийшли коні.

                     Важкий кулемет складався із звичайного кулемета накладеного на ляфету-підніжок, який можна було відповідно підносити чи повертати вбоки, відповідно націлюючи кулемет. Підніжок носив другий кулеметник. Кулемети були двох типів: "34" і новіший "42". "МҐ 34" часом під час стріляння затинався і гнув гільзи, "МҐ 42" цього недоліку не мав і стріляв багато швидше. Швидке стріляння було теж недоліком, бо треба було багато більше амуніції. Цей кулемет був ідеальним для моторизованих частин, які могли возити з собою великий запас амуніції.

                    Середні ґранатомети мали засяг дії на 2600 метрів, а важкі — на 6050 метрів
Озброєння й спорядження вояка складалися з рушниці, баґнета, шолому, протигазової маски, хлібника, пояса, металевої пляшки на воду, пояса, набійниць. Перший кулеметник, замість рушниці, мав пістолю, а в бойових діях ще запасні частини до кулемета носив у торбі. Вона була доволі важка й для втримання поясу, на якому ця торба звисала, він мав наплечні ремені, щоб пояс тримався в нормальній позиції. Другий і третій кулеметники носили запасні цівки до кулемета та ленти амуніції у скриньках. Деякі вояки мали протитанкові п'ястуки, а після боїв під Бродами й базуки. Поодинокі вояки ще мали накладний на рушницю прилад до вистрілювання малих ґранат, які носили в спеціяльній торбині, але звичайно, для вигоди, у хлібнику.

                    Ройові й чотові звичайно мали машинові пістолі (МПБ).

                    Три перші сотні діяли на призначеному їм відтинку фронту, а четверта підтримувала дії, відповідно до потреб сотень та ситуації на фронті. Наприклад, у боях під Бродами 2-га чота 4-ої сотні (середні ґранатомети) була приділена роями (по два ґранатомети) до поодиноких сотень.

                      Така тактика виявилася неефективною, тому після Бродів піхотні сотні отримали по два важкі кулемети, а середні ґранатомети повернулися до важкої сотні. Вся зброя 4-ої сотні діяла сукупно.

2 коментарі:

Новрузов сказав...

Karl Bristot
Родился 12.9.15. Австриец, член СС с 1934 года (№202 908), член НСДАП (№ 4 887 138). В ноябре 1934 года в составе полка Дойчланд. Командиром взвода, затем с сентября 1941 года командиром 5 роты 1 СС – полицейского полка. Зимой 1941 года получил ЖК2. В марте 1942 года получил чин гауптманна полиции, месяц спустя награжден ЖК1. 29.8.1942 года получил ГК – З. В дивизии с марта 1944 года. С 10.6.1944 года Бристот возглавил разведывательный батальон 14 Галицийской СС – добровольческой дивизии.


Strasser, Karl
Родился 15.11.19 в Будапеште (то есть в Венгрии). Закончил SS-PanzerGrenadierschule в августе 1944 года в звании унтерштурмфюрера, в октябре 1944 был назначен адъютантом батальона.

1 рота:
Командир роты
Iван Гілярій Зарицький
Родился 7.7.23 в Przenyslany. Был унтершарфюрером в 7 роте 31 полка в мае 1944 года. Был отобран для обучения на офицера. Окончил SS-PanzerGrenadierschule в ноябре 1944 в звании унтерштурмфюрера. В марте 1945 года был командиром 1 роты разведывательного батальона.

Командиры взводов 1 роты:
Ярослав Рибалт
Родился 18.04.18 в Ostrow. Был унтершарфюрером в 3 роте 31 полка в апреле 1944 года. Был отобран для обучения на офицера. Окончил SS-PanzerGrenadierschule в ноябре 1944 в звании унтерштурмфюрера. На апрель 1945 года был командиром взвода 1 роты разведывательного батальона.

Остальные командиры взводов неизвестны, хотя в реестре Мура значится:
Александр Савин (род.13.02.18) – оберштурмфюрер 1 роты разведывательного батальона на апрель 1945 года.

2 рота
Командир роты
Неизвестен

Командиры взводов 2 роты:
Kraus, Franz
Родился 28.3.14 в Saposchön (в Венгрии). На февраль 1945 года значился в батальоне.

Мирослав Прончак
Родился 24.2.22 в Przemyslanj. Окончил SS-PanzerGrenadierschule в ноябре 1944 в звании унтерштурмфюрера. На март 1945 года значился во 2 роте.

Степан Добрянський
Родился 25.9.10 во Львове. Окончил SS-PanzerGrenadierschule в ноябре 1944 в звании унтерштурмфюрера. На апрель 1945 года значился во 2 роте.

3 рота
Командир роты
Степан Гуляк
Родился 14.12.6 в Zyznemir. На июль 1944 года был командиром 2 роты разведывательного батальона в звании оберштурмфюрера. Под Бродами был ранен. После излечения был назначен командиром 3 роты.

Командиры взводов 3 роты
Михайло Ніньовський
Родился 1.6.23 в Schukolyn. В дивизии с лета 1943 года. Окончил SS-PanzerGrenadierschule в ноябре 1944 в звании унтерштурмфюрера. На март 1945 года значился в 3 роте.

Володимир Кудла
Родился 22.1.23 в Львове. Окончил SS-PanzerGrenadierschule в ноябре 1944 в звании унтерштурмфюрера. На ноябрь 1944 года значился в 3 роте.

4 рота
Командир роты
Роман Бойцун
Родился 14.8.20 в Золочеве. Прошел аттестационную комиссию осенью 1943 года. На январь 1944 года значится в 29 полку в звании оберштурмфюрера. На июнь 1944 года значился командиром 4 роты в звании оберштурмфюрера.

Командиры взводов:
Неизвестны

Новрузов сказав...

Батальонный врач
Д – р Олександр Фаріон
Родился 24.10.16. Один из первых офицеров батальона. На июль 1944 значился на посту офицера IVb разведывательного батальона (то есть врача).

Офицер связи (украинские офицеры при частях, для улучшения взаимодействия украинского и немецкого персонала)
Кирило Григорович
Родился 20.6.20 в Chjlibytschyn/Kolomea. Был унтершарфюрером в 3 роте 29 полка в марте 1944 года. Был отобран для обучения на офицера. Окончил SS-PanzerGrenadierschule. После окончания училища осенью 1944 в звании штандартеноберюнкера находился в 3 роте батальона. В ноябре 1944 получил звание унтерштурмфюрера.

Командир Ягдцуга (отдельного истребительного взвода – обычно формировался из наиболее подготовленных бойцов для действий в особых условиях – преследование в лесу и т.п.)
Орест Ляшевич
Родился 23.11.23 в Perowolka. Окончил SS-PanzerGrenadierschule в ноябре 1944 в звании унтерштурмфюрера. Был направлен командиром взвода в 7 роту 31 полка. В январе 1945 года направлен в разведывательный батальон (в реестре Мура и Мельника ошибочно указан как командир 4 роты разведывательного батальона). Погиб 4.4.45 под Радкерсбургом в Австрии.

Офицеры батальона (неизвестно подразделение в котором служили)
Михайло Лудчак
Родился 24.10.23 в Woskresinzi. Был унтершарфюрером в 1 роте разведывательного батальона в апреле1944 года. Был отобран для обучения на офицера. Окончил SS-PanzerGrenadierschule в ноябре 1944 в звании унтерштурмфюрера. Был направлен в разведывательный батальон. Ранен в боях в Австрии.

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації