ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

понеділок, 13 червня 2011 р.

УКРАЇНСЬКА ДИВІЗІЯ „ГАЛИЧИНА": НА СТОРІНКАХ ФОТОАЛЬБОМУ САМБІРЧАНИ ВПІЗНАЛИ КРАЯН

Фотоальбом Богдана Маціва „Українська дивізія „Галичина" можна побачити на полицях книжкових крамниць. Вартує придбати. Адже цікавою книга може бути не лише для вчителів чи зацікавлених цим періодом історії України. На сторінках видання можна побачити унікальні й досі ніде не опубліковані світлини добровольців Дивізії „Галичина" з сіл, містечок та міст всієї Галичини. Можливо, серед облич молодих військовиків дехто впізнає рідних, знайомих або ж близьких людей.

Таке припущення має під собою ґрунт. Принаймні, для тих зацікавлених книжкою, хто придбав її у Самборі (Львівщина). 19 січня у місцевій газеті „Новини Самбора" з'явилася стаття „Повернулися із пам'яті", у якій очевидці тих далеких подій - періоду формування Дивізії - називають імена та прізвища дивізійників з однієї зі світлин.

Літня самбірчанка, членкиня ВСУМу Ярослава Дуда-Тимчук, яка у 1941-1944 рр. працювала в Українському Допомоговому Комітеті (УДК) і тільки за це відбула покарання у сталінських таборах Сибіру, згадує:

У Самборі добровольці зголошувалися у ратуші. Там працювала комісія зі Львова, яка відповідно скеровувала всіх бажаючих на вишкіл. На фото - збір добровольців на площі вчительської семінарії у Самборі. На передньому плані стоїть її директор Гнат Мартинець. У першому ряді - голова Симбірського УДК професор Микола Орловський, Ярослав Кульчицький - працівник господарської установи, Добрянський - працівник Окружного Союзу Кооператив, професор Лука Луців - викладач вчительської семінарії. Біля Гната Мартинця - Євген Рудий, а далі - студенти вчительської семінарії Мицьо, Ганьчак, Микола Сенчишак, Ігор Мірецький - син учителя Мірецького, Михайло Піцюра та інші.
 У другому ряді першим стоїть Бережницький — працівник Окружного Союзу Кооператив, Джугайло - працівник комунальної служби, вчитель Мірецький, Скипакевич - працівник УДК зі Старого Самбора, далі - студенти, яких важко розпізнати.

Відомо, що Ігор Мірецький і Михайло Піцюра виїхали до Канади. На чужині Михайло Піцюра помер, а Ігор Мірецький неодноразово приїжджав до Самбора.*

А ось що пише членкиня „Меморіялу" Дарія Томашек, яку фотоальбом теж наштовхнув на спомини:

Житель Самбора Ярослав-Іван Винарчик разом з іншими пішов добровольцем в Українську дивізію „Галичина". Бувши в Німеччині, потрапив в американський полон, а звідти у „збірний пункт радянських громадян". Під конвоєм МҐБ його вивезли в Узбекистан. Працював на уранових рудниках і звільнений зі спецпоселення у 1955 році. Повернувся до Львова, а відтак переїхав до Польщі, а потім - до Австралії.

Сестра Ольга Винарчик була в УПА і загинула в 20-річному віці у с. Кульчиці на хуторі „Верхи". Похована у братській могилі на узліссі в селищі Дубляни.

Житель Самбора Богдан Тарнавський - рідний брат композиторки Оксани Тарнавської з Австралії, теж пішов добровольцем у „Галичину". Бувши в Німеччині, після звільнення переїхав з родиною до Австралії. На жаль, минулого року він помер.*

З нашої родини рідний брат по батькові Роман Томашек, який проживав у Добромильському районі, також зголосився добровольцем в Українську дивізію „Галичина". Під Бродами з бойовими побратимами потрапив у радянський полон. Очевидець розповів, що бачив його за колючим дротом у районі Добромиля, де всіх дивізійників знищили голодом. Дружина і троє дітей, щоби уникнути вивезення в Сибір, переїхали у Миколаївську область.


А закінчується публікація в „Новинах Самбора" такими рядками:

Добровольців, які йшли на очевидну смерть, було багато. Вони хотіли добра і свободи для свого народу, але доля розпорядилася інакше. Тепер слава і честь про них ожила в газетних рядках, а також у фотоальбомі. У ньому - правда про мить історії, яка не має права на забуття.

пл. сен. Юрій Леськів, СУМ 
 _______________________________
* Справлені невірні дані із „Новин Самбора"
Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації