Михайло Скибяк народився в с. Радава, прис. Ярослав (Закерзон-ня) в мішаній родині (батько - греко-католик, мати - римо-католичка). Село національно малосвідоме і малограмотне. Ярослав мав вроджену інтелігентність, почуття гумору і дар „крутити" дівчатам голову. Не знаю, що його потягнуло до дивізії „Галичина'' думаю, що часті зустрічі молоді літом і восени 1943 р., організовані Іваном Когутом. Хоч був за мене п'ять літ старший, брав мене до свого товариства, що мені дуже імпонувало.
Відвідуючи перший раз Польщу в 1995 році, ми мали дуже приємну зустріч, підчас якої поділилися своїми пережиттями. Тоді Михайло розповів мені про свої військові пригоди. Вирвавшись з окруження з-під Бродів, пробував дістатись у свої сторони, але в дорозі наліз на українське підпілля і вступив у їхні ряди. По короткому часі підпілля залишив і в рядах Червоної Армії воював проти німців до закінчення війни. Коли частини ЧА зачали повертатися додому, одному старшині-українцеві розказав, куди плянує їхати. Червоноармієць не радив йому, бо там дуже небезпечний терен, але Михайло таки поїхав до Ярослава. Там побачив знайомих поляків, які від нього відверталися, вдаючи, що не бачать. Втомлений, подався пішки в свої сторони (приблизно 20 км). Зустрів фірмана, що їхав у цю сторону, і, не питаючи, сів на його віз. Фірман з польського села Півода розповів, що на північ від Піводи (віддаль один км) ніхто з поляків не показується, а звідтам ніхто з українців - у нашу сторону. Коли фірман скручував в сторону Піводи, Скибяк зіскочив з воза й бігом утікати житами в сторону лісу. Фірман поїхав до села; почулися постріли за втікаючим, але він уже був поза засягом їх куль.
В тому часі в тих теренах був спокій, „упівська республіка". Михайла Скибяка три кузени: Микола, Іван і Михайло Круби, зі с. Нелипковичі (над самим Сяном) були у підпіллі; Іван очолював кущ „Похвальончики" а Михайло - районну Службу Безпеки, Михайло Круба (також дивізійник) намовляв М. Скибяка, щоб той вступив до підпілля, але він не схотів. Тоді він йому порадив виїхати в західну Польщу, що Скибяк зробив і тим врятувався від арешту. По роках переїхав на Східні Пруси, де осіли його батьки, молодший брат і сестра.
Михайло Бохно
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар