ДАЛЬШЕ НИЩАТЬ ІСТОРИЧНІ ПАМ'ЯТКИ В УКРАЇНІ (стаття із 1971 року)

(УІС «СМОЛОСКИП»). Українська Інформаційна Служба «Смолоскип» публікує вперше на чужині фотографію колишніх стрілецьких могил на Янівському цвинтарі у Львові.

На фотографії видно зарослі доріжки, опущені могили, познімані майже всі хрести зі стрілецьких могил, деякі чудом оціліли — з розбитими або знищеними хрестами.

На першому пляні фотографії виразно видно розбитий хрест на могилі стрільця УГА Александра Даниліва, який загинув 4 лютого 1920 р. (могила число 231). Поруч теж розбитий хрест невідомого українського вояка. В глибині — стрілецькі могили без хрестів.

В архіві «Смолоскипа» зберігається кільканадцять фотографій з Янівського цвинтаря, як страшний документ большевицького злочину на українських землях, як акт обвинувачення варварству Москви.

На деяких фотографіях, в глибині між деревами видно високі насипи каміння. За однією версією — це каміння з потовчених і перемелених хрестів, за іншою — це привезене каміння, яким повинен бути засипаний той куток цвинтаря, на якому ще збереглись залишки стрілецьких могил.

Окремі особи, організації й зокрема родини стрільців похоронених на Янівському цвинтарі повинні протестувати перед ОН, ЮНЕСКО й іншими міжнародніми організаціями та домагатися відбудови цих могил совєтським урядом, який несе повну відповідальність за їх знищення.

Не зважаючи на те, що в Україні створений Комітет охорони історичних пам'яток, влада УРСР дальше в організований спосіб нищить українські культурні, релігійні й історичні пам'ятки. В усіх чотирьох випусках захалявного журнала з України «Український Вісник» є багато згадок, як представники влади і в першу чергу наслані в Україну росіяни нищать українські церкви, історичні хрести й пам'ятки, залишки українського мистецтва (унікальні картини визначних українських мистців). Багато унікальних для історії України пам'яток старинної української культури, знайдених в часі розкопок вивозять в Москву.

Найбільше большевики уславилися нищенням могил. На місці масових розстрілів нацистами тисяч жидів, українців і росіян в Бабиному Ярі біля Києва ще й до сьогодні не поставлено пам'ятника.

З тлінними останками деяких визначних діячів, як напр. з останками кошового Запорізької Січі Івана Сірка, поводяться у варварський спосіб, викопуючи їх з могил і знеславлюючи.

Нищення могил, церков і культурних пам'яток на українських землях — є нечуваним у XX столітті варварством Москви, нечува-ним у цивілізованому світі.

                       ***
Так: кров з каміння може змити дощ,
Червона місяця хустина може стерти,
Але наймення ваші, багряніші від роз,
Горять у пам'яті на плитах незатертих.

Б. Антоннч