СТЕПАН ВОЛИНЕЦЬ, ПІДХОР. УСС

Кол. УСС. Степан Волинець народився 22 січня 1895 р., в родині судового урядника у Львові. До гімназії ходив у Бережанах, а іспит зірілости склав у 1914 році у філії української Академічної гімназії у Львові. В серпні 1914 р. вступив як доброволець до Леґіону Українських Січових Стрільців, у рядах якого відбув усю воєнну кампанію в Карпатах, а згодом був членом Стрілецького Театру. В рядах Галицької Армії відбув усю нашу визвольну боротьбу, а у 1920 р. закінчив Школу Червоних Старшин у Києві. Вернувши в 1922 р. до Львова, студіював філософію на таємному українському університеті, а свої студії закінчив на університеті у Відні. В часі українізації став активним членом селянсько-робітничої партії, з рамени якої був вибраний у 1928 р. з Волині послом до варшавського сойму.   

В часі сталінського терору в Україні покидає згадану ліву соціалістичну партію і вступає до націоналістичної організації, так зв. "Фронту Національної Єдности", провідником якої був кол. старшина УСС Дмитро Паліїв. У цій організації був співредактором щоденника "Українські Вісті", тижневика "Батьківщина" і щомісячника '"Перемога". За цю свою політичну і громадську діяльність був кілька разів арештований поляками, а в 1939 році сидіе у тюрмі в Станиславові до часу розвалу Польщі.

В часі большевицької окупації  виїхав на Засяння, де був секретарем Українського Допомогового Комітету в містечку Криниця на Лемківщині, а пізніше, за німецької окупації заступником керманича відділу культурної праці, а згодом став керівником Народньої Освіти у Львові. Під час творення в 1943 році української бойової одиниці "Дивізія Галичина" був призначений до Військової Управи цієї Дивізії як референт пропаґанди.

На скитальщині — в Західній Німеччині, в місті Гановері, був головою Комітету для справ культури й освіти та учителем у таборовій гімназії. В англійській окупаційній зоні Німеччини був головним редактором тижневика "Українське Слово", яке виходило в Бльомберґу.

В серпні 1949 р. виїхав з родиною до Канади, замешкав у Вінніпегу, де початково працював фізично у фабриці заліза, а в 1957 р. став до праці як співредактор тижневика "Український Голос" у Вінніпеґу.

В цьому часі був автором статтей, а одною із замітніших його праць є книга: "Передвісники й творці Листопада". Був він також співавтором і редактором співавтором "Історії Української Галицької  Армії", том  2-ий, до  якого написав свої спомини п. з. "Галичина в школі червоних старшин у Києві 1920 року".

    Д. Микитюк, кол. УСС