ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

четвер, 28 січня 2010 р.

ДЕЩО ПРО БІЙ ПІД КУПЧИНЦЯМИ

Пор. УСС Кость Третяк
командант сотні скорострілів

В часі польського наступу на Чортків, — було це безпосередньо перед т. зв. Чортківською офензивою УГА, — одержав І-ший Курінь полку УСС від Команди Бригади УСС приказ переправитись в брід через ріку Серет на правий його берег та ударити на "тили" польських наступаючих частин. І-ший Курінь, який вже знаходився на лівому березі ріки Серет на полуднє від Чорткова, дійсно переправився на зареквірованих в сусідніх селах селянських підводах через брід ріки Серету на північ від Ягольниці, та почав прибирати належну бойову поставу, щоб рушити вперед в північно західньому напрямку. З невідомих спонук, командант 1-го Куреня УСС, пор. Онуфрій Іванович переправив курінь знову на лівий берег р. Серет. І-ший Курінь УСС приміщено після цього в найближчому від Чорткова селі, але він не брав участи в перших боях прориву польського фронту під Чортковом. Пор. О. Івановича зняли із посту команданта куреня та замінили пор. Володимиром Старосельцем. Пор. Староселець обняв команду куреня декілька днів пізніше, а доперва в бою під Теребовлею командував він вже куренем. Похід 1-го куреня УСС відбувався такими місцевостями та з такими боями: Чортків-Вигнанка (бій першого дня, 8. VI. 1919 р., перед вечером після проломання польського фронту), бій в селі Романівка, бій перед Теребовлею, який тривав цілий день, (11. VI.) та в ньому відкинено взад польські частини, які боронили мосту перед замком Теребовельським, дальший похід через Струсів, Дарахів, Бурканів (відпочинок 1 день) дальше похід через Соснів-Весела, через Йозефівку, бій під Ходачковом Великим, 15. VI., ( в часі наступу на Ходачків Вел. був ранений кмдт. 3-тої сотні четар Василь Кривоус).

Не відпочиваючи після бою під Ходачковом, рушив курінь дальше вперед мурованкою в північно-західнім напрямку. В часі походу, запримітив кмдт. куреня пор. Староселець, що на ліво від куреня, що просувався в забезпеченому бойовому порядку, за незначним підвищенням терену, у віддалі понад 2 км. іде бій, себто чути скорострільний вогонь, а деколи також артилерійські вистріли. В часі цього походу, йшов я, як кмдт. сотні скорострілів, разом із кмд-том куреня пор. Староселцем, його адьютантом чет. В. Калиною та гуртом вістових із телефонічної стежі, на переді сотні, яка очолювала наш похід. Наявність того бою ліворуч від нашого походу впереді, спонукала команданта куреня змінити напрям походу та повернути курінь лавою (не розстрільною) через зеленіючі лани збіжжя. Коли курінь знайшовся на вершку горба, чи пак підвищення в терені, розтелився перед нами вид залізничої станції Купчинці, віддаленої від нас приблизно на 2 км., яка знаходилася тоді в руках поляків. Із залізничних вагонів саме висідала польська піхота, в кількості приблизно 2-ох куренів, яка опісля рушала гуртками вперед в південно-східнім і в південному напрямку. Ці польські частини, віддалившись приблизно 200 кроків від станції Купчинці, розвивались в розстрільну. Нам, наступаючому 1-му куреневі УСС, не було видно бойової лінії, проти якої розвивалась польська піхота в розстрільну. Як тільки наш курінь знайшовся на вершку горба, згл. підвищеного терену, із напрямку, в якому посувалась польска розстрільна, одержали ми артилерійський вогонь. Обстріляно нас поодинокими ґранатами. Це заставило 1-ший курінь УСС скорими скоками видістатись із під артилерійського обстрілу та відбувати похід вперед вже розстрільною. Рівночасно із цим прийшлося нам вдатись в бій із малими польськими відділами, які відлучились від польських частин на станції Купчинці та почали нас обстрілювати крісовим огнем. В тім моменті, коли між куренем УСС та польськими відділами розпочалась крісова перестрілка, перестала невидна нам артилерія обстрілювати нас ґранатами. Мабуть була це українська артилерія, яка помилково взяла наступаючий з-за горбка 1-ший Курінь УСС за скріплення тих польських частин, що вели протинаступ із станції Купчинці.
Деякий час після цього, приблизно за пів години, як 1-ший Курінь УСС зв'язався боєм із польськими відділами, завернула назад ціла польська розстрільнна, що вела протинаступ в південному напрямі від станції Купчинці, та почала відворот, майже не вдаючись у бій із куренем УСС. Відступаючим польським частинам пришилося вертатися вздовж лівого берега ріки та бути весь час свого відступу під нашим крісовим і скорострільним вогнем. Терен в цьому місці був легко нахилений в західньому напрямку аж до ріки, яка була, мабуть, глибока та широка. На правому (західньому) березі розтяглися мочаристі сіножаті. З того приводу відступаючі польські відділи навіть не пробували переправлялись на правий західній берег ріки, але відступали, більшими і меншими гуртами, в безпорядку, все під обстрілом 1-го куреня УСС.

Видіставшись з-під обстрілу 1-го куреня УСС, відступаючі польські військові відділи у віддалі понад 2 км. упорякувались в маршому кольону і подались вперед в північно-західньому напрямку.
В повищому відтинку бою, знаходились в бою із 1-м куренем УСС польські відділи в силі приблизно 2-ох куренів. Несподівана поява куреня УСС на польських "тилах", та сила вогню куреня УСС, заставила польські частини радше відійти, як пробувати наступати на курінь УСС.
Бойова сила 1-го куреня УСС в тому часі виносила понад 400 крісів, та не менше 12 важких скорострілів.

Після того бою переважала в курені УСС думка, що наш курінь був би не видержав наступу польських частин тому, що стрільці були перевтомлені попереднім майже цілонічним походом із Бурканова та ранком звели бій із поляками під Ходачковом Великим. Беручи під увагу чисельність польського військового відділу та перспективу довшого і затяжнішого бою, ми не мали б змоги доповнити в бою запасу стрілива, бо наші бойові амуніційні обози були далеко позаду.

Після короткого відпочинку недалеко села Городище подався 1-ший курінь УСС в похід-погоню за відступаючими польськими відділами в західньому напрямку, через Козову, Куропатники, Шибалин під Бережани.
Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації