ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

середа, 22 листопада 2017 р.

СЕСТРА ТИШКІВСЬКА



"Пам'ятаю, як вона, ще сама гаразд не видужавши, здається від сипняку, помагала нашим раненим... козакам. Просто, діловито провадила вона свою працю без умішок, без жадних балачок. Для неї праця є дійсно праця і ніщо інше і в цій праці сестра жила.

Курінний бойовий участок був за М"ясківкою. Бої приймали характер навіжености і упертости: большевикам хотілось пробитися у Вапнярку... цілий день без упину кидали большевики тяжкі гостинці не шкодуючи зовсім їх. Позиція була дуже мізерна і маленькі окопчики майже не захищали козаків.

Як тільки попали на позицію, а сестра вже тут, бо це для неї... празник... вона мовчки провадила своє святе діло. Де б око не зупинилось, відірвавшись від ворога, завше побачить сестру: то вона здовж окопів обходить козаків, піднимаючи їх настрій, то вона перев'язує рану і відлучається від козака лише тоді, як треба бути на пункті; вона і санітар, вона же і лікарський помішник. Життя її крім куреня здається і не цікавить, вона лише тоді появиться в обозі II порядку, як курінь сам з'єднується в час спочинку з ним. Скромна і діловита, заслужила повагу кожного: як козаки так і старшини прозвали її "нашою" сестрою, бо курінь без неї вони не можуть собі уявити.

Не можна не зачепить її героїзму за час бою 5 жовтня 1920. Позиція у ворога була гарна: він займав здовж опушки лісу канаву, поперед себе мав чисте поле, що тягнеться аж до Н-У-кого яру; задача куреня — наступать із яру через поле на лісок "в лоб". Сестра весь час у лаві, не зважає вона ні на кулі ні на шрапнель. Чим ближче до ліска, тим більше ранених, а сестрі діла; кожному вона допоможе, але що вона мусить робити, не маючи жадного санітара, коли необхідно було раненого підстаршину Каралевціва винести з бою?... під градом куль вона тягла його сама, доки не допоміг їй один із кулеметчиків. Винесли із вогню раненого, вона повернулася, аби провадить свою працю на далі.

Мало Вас героїв-сестриць; тим цінніша для нас присутність сестри Тишківської іменно в нашім курені. Часто козаків з других куренів запитують у нас, чому у них нема таких сестер?"

***


Вищепередрукована редакційна стаття (без підпису автора) є дослівною копією, без ніяких мовних чи інших змін, з першої сторінки піднищеного і місцями нечиткого військового фронтового часопису 3-ої Залізної Стрілецької Дивізії Армії У. Н.Р. "Залізний Стрілець" ч. 4 з жовтня 1920-го року. На тій самій сторінці є теж оперативний звіт начальника штабу тієї дивізії про перебіг боїв проти большевиків 13 жовтня 1920 р. Нечисті місця зазначено в цій копії точками: ....

Молода геройська сестриця і помічниця лікаря в 22-ому Стрілецькому Курені, Тишківська, це тепер, 1976-ому році, 83-літня емеритована лікарка Броніслава з Тишківських Гулевич. Вона живе в Лос-Анджелес, в Каліфорнії, де мало хто знає про її геройство в першій лінії збройної боротьби за волю України та про те, що за те геройство її 7 грудня 1936-го року нагороджено воєнним Хрестом Симона Петлюри ч. 3186.

В глибокій пошані до того геройства і скромности, Загальні Збори Відділу ОбВУА в Лос-Анджелес 14 листопада 1975 одноголосно ухвалили надати пані Броніславі з Тишківських Гулевич почесне членство того нашого Відділу.

А дня 17 листопада 1975 р. п. Броніслава Гулевич у свойому завіщанні записала зі свойого скромного вдовинного майна по тисячці долярів Українській Православній Церкві Св. Андрія в Лос-Анджелес, Товариству Прихильників УНР в Лос-Анджелес і нашому Відділові ОбВУА в Лос-Аджелес.




Об'єднання б. Вояків Українців в Америці Відділ в Лос Анджелес, в Каліфорнії

За Управу Відділу:


Інж. Омелян М. Тишовницький
голова
Інж. Ярослав Білинський
секретар


Немає коментарів:

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації