ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

субота, 2 листопада 2013 р.

ВІДЗНАКА УКРАЇНСЬКОЇ ДИВІЗІЇ

І. Скіра

(Слово під час святкувань 30-річчя Дивізії у Філядельфії, 1 листопада 1973 р.)


                                     При відміченні 30-річчя постання Української Дивізії «Галичина» з нагоди виставки військових орденів, відзнак та медалів, улаштованої філядельфійською станицею Братства, доречним було б у слові про Дивізію сказати дещо про її відзнаку. Як відомо, відзнакою Дивізії є лев, що стоїть звернений ліворуч на задніх лапах, з піднятим вгору хвостом, з трьома коронами, дві над левом, одна під ним. Лев і корони жовтої барви уміщені на синьому тлі, обрамовані щитом. Це офіційна відзнака Дивізії, яку німецька влада надала їй при організації у квітні 1943 р.

                                     Щойно два роки пізніше, в квітні 1945 р., коли створено Українську Національну Армію і включено до неї Дивізію «Галичина» як 1-шу Дивізію УНА, тоді Дивізія дістала додатково ще знак тризуба; його вояки носили у формі металевої відзнаки на шапках.
Звідки походить відзнака дивізійного лева з коронами?

                                     З того, що подають історики виходить, що гербом короля Данила був орел, а здогадуються, що знак лева вибрав собі його син Лев, щоб відмітити у гербі своє ім'я. Тоді то з заснованням города Львова ок. 1252 р., лев, мабуть, побіч назви міста уживається князем як його знак.

                                    Знамено лева в історичних документах зустрічається вперше в гербі Галицько-Волинської Держави на грамотах князів Андрія і Лева IІ-го (1316-20). На печатці Юрія ІІ-го Тройденовича (1340) лев уміщений у щиті трикутної форми.

                                    Після упадку Галицько-Волинської Держави чужі володарі Галичини зберігають надалі цей старий знак. Польський король Казимир Великий (1340-70) карбував у Львові монети зі знаком лева, угорський намісник Галичини князь Володислав Опольський (1372-78) мав його у своїй печаті, також польсько-литовський король Володислав Ягайло (1387-1434) велів його карбувати на своїх галицьких монетах.

                                    Коли заведено в Галичині, 1434 р., польський адміністративний лад утворюючи Руське Воєвідство, золотий лев на синьому полі залишився надалі його гербом.

                                    Під час повстання Богдана Хмельницького галицькі охотничі полки мали мабуть також лева на своїх прапорах в час облоги Львова 1665 р. Як герб галицької землі лев утримався до 1772 р., коли Галичина перейшла під владу Австрії.

                                   Під час «весни народів», 1848 р., галицькі українці уживають лева як національний герб: лев спертий лапами об скелю з короною на голові як симбол державности. Це знамено було вміщене на прапорах руських національних гвардій, перших військових формацій, організованих по містах та на прапорі батальйону українських гірських стрільців. Від того часу аж до першої світової війни лев залишився українським національним гербом у Галичині.

                                   Із знаменом лева виступили в 1914 р. Українські Січові Стрільці, а в 1918 р. Національна Рада Західно-Української Народної Республіки, за давніми галицькими традиціями, прийняла законом з 3 листопада 1918 р., жовтого лева на блакитному полі за державний герб. Такого ж самого знаку уживала Українська Галицька Армія аж до історичного з'єднання 22 січня 1919 р.  

                                   У гербі Дивізії є ще додаткове доповнення трьома коронами. Ці три корони виступали в австрійському гербі Галичини, що його утворила цісарева Марія Тереса для Королівства Галичини і Володимирії. Там вони були уміщені разом з галкою. Тепер німецька влада нав'язуючи також до тих традицій умістила три корони в гербі Дивізії. Стільки з історії про походження дивізійної відзнаки.

                                  Військова Управа, яка була покликана до ведення ряду справ пов'язаних з формуванням Дивізії, пропонувала як відзнаку для частини український державний знак, — тризуб. Поскільки цеї пропозиції не вдалося їй тоді перевести, а галицький лев мав за собою шістсотлітню традицію, принято його як відзнаку Дивізії. Зрештою була це на разі відзнака лиш для одної дивізії.

                                  В Дивізії вояки носили описану відзнаку на рукаві лівої руки вище ліктя. В деяких т. зв. «поліційних полках» українці носили її нижче ліктя, але з переходом до Дивізії вони достосовувалися до дивізійного стандарту. Відзнаку самого срібного левика на чорному ромбуватої форми полі, такої ж самої форми лева як на офіційній відзнаці, носили дивізійники на кінці правого коміра, що відрізняло їх від німецьких СС-ів, які в тому ж місці носили свій знак.

                                У квітні 1949 р. на терені Англії постала Капітула пропам'ятної відзнаки І Української Дивізії УНА, яка випустила відзнаку І Української Дивізії. На ній герб Дивізії уміщений в обрамуванні комбатантського хреста з буквами І УД. Цю відзнаку приняло теж наше Братство як свою організаційну відзнаку. Знову ж вліті 1959 р., Крайова Управа Братства в ЗСА (а за нею теж інші терени), приймають прапор Братства, тоді цю відзнаку приміщено на блакитному тлі по одній стороні прапора, а по другій стороні на синьому тлі є відзнака тризуба Української Національної Армії.

                               Відзнака Української Дивізії «Галичина» має за собою вже тридцятьлітну традицію. Її знайдете на численних пов'язаних з Дивізією, а також на стіні в хаті дивізійників на видному місці. 
Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації