ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

вівторок, 5 листопада 2019 р.

Із листів до редакції.


Шановний Редакторе!

У статті "Маловідоме — вимагає вияснень" (Вісті Комбатанта ч. 1. 1978), В. Ґоцький згадує робочі сотні в рамках Дивізії, поповнювані частинно нездатного до військової служби мужвою, як рівно ж поповнювані "ненадійним елементом" з-поміж школеного і фізично здорового вояцтва Дивізії. Йдеться очевидно про останню категорію, тобто про "ненадійний елемент".
Мені невідомо чи такі сотні на ділі існували, і не бачив я їх ніколи при праці. Був я однак приявний на полковій відправі старшин (1-ий полк), скликаній  в справі творення  робочих сотень з "непотрібного" елементу Дивізії.

Полкову відправу старшин скликав і нею проводив майор Діце. Було це ранньою весною 1945 року, ще перед номінацією Вільднера полковим комендантом 1-ого полку. Не пам'ятаю місця постою зглядно місця згаданої відправи старшин. Припускаю, що було це у прифронтовій полосі, в селі Маєрсдорф.

 Відкривши відправу старшин, майор Діце, говорив про нову зброю і про конечність перетривати критичні дні війни. Після всюди приявної у ті часи дози втертих фраз, Діце перейшов до основної теми відправи. Він ділив вояцтво Дивізії на три основні категорії. Перша — фізично здорові і до політики обоятні хлопці. В рами другої категорії входив нешколений і до військового труду фізично нездібний елемент. Третій категорії майор Діце присвятив найбільше уваги. Це були ті вояки Дивізії, яких підозрівали у злих намірах. Майор Діце наводив приклади пасивного спротиву і підкреслював, що є в Дивізії чимало вояків, які стосують цю тактику до часу, коли будуть могли чинно виступити проти воєнних зусиль Німеччини. Людей пасивного спротиву Діце радив і наказував чимскоріш позбутися, піславши їх у робітничі сотні.

Тут конче згадати, що під час зг. полкової відправи старшин я був командантом полкової Яґд-сотні. Всякі припоручення відносно чистки сотні з "ненадійного елементу" мусіли б пройти крізь мої руки. Проте таких припоручень я ніколи не отримав. У свій час думав, що про них забули. Після років довідався, що майор Діце не говорив на вітер...

Немає сумніву, що творення робочих сотень в Дивізії було зумовлене політичними міркуваннями. Скажім собі просто, що нам не вірили. Недовір'я і неприхована ворожість до українців характеризували особу ген. Фрайтаґа. Характеризували вони з незначними виїмками також всей чисельний німецький персонал Дивізії.

Сказавши це, треба для ферности підкреслити, що полкова відправа старшин в справі творення робочих сотень, як і увесь цей задум зродилися в кліматі німецької мілітарної поразки. Фізичне самозбереження напередодні капітуляції мусіло бути у кожного на умі. Подібно до більшовицької Росії, Німеччина Гітлєра була політичною сатрапією найгіршого ґатунку. Різниця в тому, що більшовики для певности були б в подібній ситуації перестріляли половину Дивізії. Мені не відомо чи хоч би одна особа з "ненадійної категорії" дивізіонерів втратила життя внаслідок творення робітничих сотень. Це факт, якого не слід промовчувати, бо майбутній історик буде вдячний тільки за всю правду.    

                                                                                                                                    В. Вашкович



У рубриці "Нам пишуть" ч. 2-1978 пані Юліяна Яр пише, що в моєму дописі "З боїв проти збройного підпілля" в числі ВК 4 - 1977 я мильно подаю, що "Залізняка" у Польщі засуджено на досмертну в'язницю.

Хочу вияснити, що моя стаття — це резюме, або й зміст книжки виданої Міністерством народної оборони у Варшаві з 1966 року. До численних даних у тій праці з датами, цифровими даними про втрати власні і противника, статистикою, числом ув'язнених і вбитих осіб в роках 1945-47 та інших даних кількох авторів книжки, я не подавав ніяких пояснень ані власник думок, бо на еміґрації немає можливости провірити твердження  авторів.

Тим самим, що я подаю про командира Залізняка відноситься не до мене, а до авторів книжки.           

                                                                                                                            Ю. Т. К.


Немає коментарів:

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації