ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

вівторок, 12 листопада 2019 р.

ПЕТРО ҐАЗДАЙКА


                                                                           1891-1978

 Старшина УГА, сотник Петро Ґаздайка народився на західній, лемківській окраїні української землі 19. 4.  1891 р. в селі Красна, де живуть  т.зв.  "замішанці",  себто наш мовний острівець серед польського довкілля. Після народної школи Санчі, згодом студіював право у Львівському університеті.   Покликаний 1913 р. в австрійську армію, вступив до  школи старшин резерви при  87-ому піхотному полку в Трієсті й Пулі, де його застав вибух війни 1914 р. Аж до 1918 р. брав участь як старшина у фронтових боях   на італійському фронті, де здобув низку військових відзначень (Військовий хрест заслуги 3-ої кл.   Воєнне удекорування  3-ої  кл.,  з мечами в 4. 2. 1918  р.).  Прибувши  після розвалу Австро-Угорщини до Львова, віддав себе в листопаді 1918 р. відразу в розпорядження молодій нашій державі та брав  участь у боях за Львів. З УГА ділив її долю після відступу за  Збруч як активний фронтовий старшина аж до травня  1920 р., коли його частина після з'єднання з Дійовою  Армією УНР була інтернована поляками,  і Петрові Ґаздайці прийшлося зазнати польського   полону. Перед загрозою смертної кари від польського суду (за ліквідацію польської цивільної   диверсії у підльвівських польських селах, де була розташована його частина) тікає в жовтні  1920 р. з польського полону в Чехословаччину й тут перебуває в таборі інтернованих частин  УГА в Йозефсштадті на Судетах до 1924 р., як довго ще існували вигляди (себто до формально-правного передання Східної Галичини радою амбасадорів переможних держав Антанти 1923 р. в Лондоні, Польщі) на поворот до активної військової служби своїй  Батьківщині — 1924 р. залишив Чехословаччину й перейшов на цивільну працю на Долішньому Шлезьку в Німеччині, де проживав до 1943 р. Тоді переселився до Франкфурту н. М., де одружений з Павлею Шіма, замешкавши на постійно. Впродовж останніх років 2-ої світової війни опікувався вивезеними на працю до Німеччини робітниками-українцями; після війни жив зі скромних заробітків.                  

Немає коментарів:

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації