ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

неділя, 1 квітня 2012 р.

У 25-РІЧЧЯ ВЕЛИКОГО РЕЙДУ УПА ДО КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЕВРОПИ

                                 Дня 28 квітня 1947 р. почалася остаточна виселенча акція на українських землях під польською комуністичною окупацією. 30-тисячна польська армія при співпраці московської червоної армії та чеські дивізії мали остаточно зліквідувати УПА на підпольських теренах, т. зв. Закерзонні. Виселенча акція тривала один день. Кожне село було окружене військом, яке доглядало, щоб вигнати всіх людей з їхніх прадідівських земель на західні землі Польщі, одержані після поділу Німеччини. На Лемківщині виселенча акція була дуже блискавичною й жорстокою. Деякі села, головно в гірських околицях, мали тільки одну годину, щоб зібрати свої речі та опустити рідну хату й землю.

                                На всіх теренах Закерзоння настала нова, важка дійсність. Відділи УПА та озброєні працівники сітки ОУН осталися без населення й тим самим без справжного зв'язку та відповідної харчової допомоги. Радієві зв'язки рівнож не довго вдержалися.

                                В тому часі постає т. зв. Потрійний Союз, заключений між СССР, Польщею й Чехословаччиною для спільних дій та переходів у цілі повної ліквідації УПА. Три державні армії, із спеціяльними відділами, виступили проти українських збройних сил на підпольських теренах, які начисляли біля 5 тисяч вояків.

                                Всі дороги, річки, гірські переходи були обсаджені ворожим військом. Усі лісові полоси були старанно перешукувані. Кожний необдуманий рух коштував життя. Всі одиниці УПА та озброєні групи сітки ОУН були здані на власні сили та проворність їхніх командирів.

                               В такій ситуації Провід ОУН Закерзонського Краю видав наказ куреневі УПА, під командою Байди, вийти у великий пропаґандивний рейд до країн західної Европи.

                               Рейд започаткували сотні Бурлаки і Громенка, які вийшли з Перемищини в червні, 25 років тому, в сторону Лемківщини, де зводили важкі бої із польськими частинами, головно на горі Хрещата, де участь брало й летунство. Відділи УПА розторощили польські оборонні лінії та пішли дальше по території Словаччини і Чехії в сторону Німеччини.

                                Повідомлення про рейд на захід передав на Лемківщину к-р Байда. Після підготовки, вирушила в рейд сотня к-ра Бродича із Західної Лемківщини, а за нею пішли меншими групами члени ОУН, несучи зі собою пропаґандивні матеріяли, звернені до словацького і чеського народів. Рейд підготовляв надрайоновий Провід Лемківщини, на чолі якого стояв Мар. Участь в рейді взяло 10 груп.

                               Окрему рейдуючу частину становили сотні із терену Ярославщини, якими командували командири: Бриль — Сагайдачний, Калинович, Туча і спец, група під ком. Чайки. Сотні були не повні, частинно розбиті в боях з поляками. Упівські частини перейшли польськими теренами попри Ясло, Новий Санч і подалися прямо в гори Татри. В диких Татрах вояки УПА мали дуже важкі переходи, прориваючися через окруження та поборюючи переходи через високі, повні небезпечних скель, гори. Деякі прибули в 1948 р.

                               Із повітів Любачів, Рава Руська, Яворів, вийшли в рейд частина сотні Шума та члени організаційної сітки. В рейді взяло участь около 70 вояків, які розділено на менші частини для кращого переходу.

                                Частини УПА на Холмщині, де перебували сотні Вовки І, II і III та сотня Чавса, під командою кур. командира Ворона, вийшли в рейд зразу на Підляшшя, а потім через Польщу в сторону Чехії. Окрема група йшла пропаґандивним рейдом через Прусію під керівництвом Надрайонового Провідника Прірви.

                                 Проти рейдуючих частин УПА, Чехословаччина кинула поліційні частини СНБ, змобілізувала всіх колишніх словацьких і чеських комуністичних партизан та армійські частини. Всі головніші ріки та шляхи, які тягнулися з півночі на південь, були обставлені ворожою розстрільною, через яку треба було пробоєм, або хитрощами пробиватися.

                                 Треба ствердити, що словацьке населення ставилося до рейдуючих частин УПА по приятельськи. Попередні рейди УПА в східну Словаччину переконали населення, що українські повстанці не є "бандитами", як це представляли большевики, але ідейними борцями українського народу за його волю. Словаки помагали повстанцям,. немов рідним, братам,........

                                  Чеське населення прийняло рейдуючі частини УПА ворожо. Це видно було на кожному кроці. Деякі групи завертали з терену Чехії на Словаччину, щоб через Австрію продіставатися до американської окупаційної зони.

                                   В загальному взяло участь в рейді около 750 вояків. До мети дійшло 360. Решта впала в боях, маршуючи понад 1000 кілометрів недоступними горами, лісами, перепливаючи рвучні ріки та кожної хвилини готуючись прийняти бій, чи відбиватися з ворожої засідки.

                                  Про рейд і появу вояків УПА в західній Европі писала світова преса. Заява уряду СССР і УССР про ліквідацію УПА показалися грубою неправдою. Світ побачив правду й переконався, що Україна дальше бореться за свої права.

                                   Рейд УПА до країн західньої Европи це була зовнішнополітична маніфестація воюючої України. Вояки УПА показали себе приятелями поневолених і загрожених Москвою народів. Мимо потрійного союзу, вояки рейдуючих частин показали свою незламність, виконуючи повірений їм наказ.

                                   Рівнож і українська еміґрація потребувала живих свідків, щоб упевнитися про існуваня й дії УПА. У зверненні Воюючої України з жовтня 1949 р. до всієї Української Еміґрації пишеться: "Край з прикрістю стверджує, що саме серед еміґрації знайшлися люди, які довгий час взагалі сумнівалися в існування на Землях Української Повстанської Армії, Української Головної Визвольної Ради і Визвольної Організації Українських Націоналістів, деякі виступали проти них. Треба було аж рейду УПА, требо було живих свідків, треба було повстанцям пройти серед боїв понад тисячу кілометрів, щоб остаточно переконати своїх невірних томів, що УГВР, УПА, ОУН існують, що вони діють і борються за Українську Державу".

                                   У 30 річчя повстання УПА та 25 річчя рейду на захід стверджуємо, що вояк УПА виконав свої обов'язки з честю й непосоромив української зброї.   
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         Мар

Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації