ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

вівторок, 3 січня 2012 р.

ПОСТАНОВИ ПЕРШОГО УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКОВОГО З'ЇЗДУ

З архівів минулого  


Впорядкував д-р Степан Ріпецький  
(Мова, правопис і стиль оригіналу)  

                                                                    Про автономію України

                           Перший Український Військовий З'їзд делегатів од фронтів, тилу і флотів, — представників від 1.580.702 організованого озброєного українського народу, постановляє: „В інтересах притишення національних конфліктів на Україні і на фронті, які можуть принести велику шкоду загальній справі революції, в інтересах як найбільшого поєднання і згоди всіх демократичних мас на Україні, Український Військовий З'їзд вважає необхідним вимагати від Тимчасового Правительства та Ради Салдатських і Робітничих Депутатів негайного оголошення особливим актом принціпу національно-територіяльної автономії України, як найкращого забезпечення національно-політичних прав Українського Народу і всього краю. Першим кроком до реального здійснення сього акту З'їзд вважає необхідним негайне призначеннє при Тимчасовому Урядові міністра по справам України.


Про краєвий Правительственний Орган та про Комісара для України

                        Підтримуючи вимогу Українського Національного Зїзду від 7—8 квітня, представлену Українською Центральною Радою Тимчасовому Урядові,  на  яку ще не одержано до сього часу відповіді, Український Військовий Зї'зд в цій справі вважає необхідним на Україні негайне заснування обласного органу який має працювати разом з представником Центрального Уряду на Україні, — Комісаром на всі губерні, що обхоплюють  усю  українську   людність.


               Про відношення до Української Центральної Ради

                     Український Військовий З'їзд вважає своїм обовязком вітати Українську Центральну Раду і складає їй велику подяку за її старання та заходи в історичний мент: 1) об'єднати сили українства, 2) підняти його національну і політичну свідомість 3) організувати його національну волю. З'їзд вважає, що свою працю проводить відповідним і вірним шляхом. З'їзд уважає її єдиним компетентним органом призваним рішати всі справи, що стотуються цілої України і її відносин до Тимчасового Правительства.

                    Для найшвидчого наближення такого миру З'їзд вважає необхідним добиватись від Тимчасового Центрального Російського Уряду точного, виразного, негайного визначення відношен як союзників Росії, так і противників і до миру без анексій і контребуцій. Тільки по такому виясненню в той чи інший бік може визначатися в усій повноті воля народів Росії в справі ведення війни.


                  До того ж часу оборона свободи Всеросійської на фронті повинна провадитись твердо і непохитно і не тільки пасивно але і активно.                                                                                                                                                                                

                  Згідно з прінципом самовизначення націй, Військовий Український З'їзд визнає необхідним, щоб на мирній міжнародній конференції була представлена Україна в лиці своїх делегатів від організованого народу в усій його суцільности.


             Про Українське народне військо і Український  Військовий Генеральний Комітет

                 Перший Український Військовий З'їзд постановляє: зважаючи з одного боку а) що принята при старім деспотичнім режимі сістема формування війська з ріжних національностей заснована на прінціпах антидемократичних і звязана з цілком зайвим витраченням народних грошей і розбиттям моральних сил національностей, з другого боку — б) з огляду на те, що потомлені трьома роками війни армії на фронті не мають уже колишньої бойової моці, що падає дісціпліна і дух відпорности, що через те справі оборони загрожує велика небезпека, -Український Військовий З'їзд визнає потрібним якомога швидче ввзятись до боротьби з тим підупадом духовної і реальної сили армії. Одним з дійсних могутніх засобів до піднесення духа, для зміцнення військових частей в одне суцільне могутнє тіло — З'їзд визнає негайною націоналізацію армії на національно-територіяльнім прінціпі.

               З окрема З'їзд оголошує потребу української армії. В цій справі З'їзд визнає: а) що в істнуючих військових одиницях в тилових частях всі українські вояки, як офіцери, так і салдати повинні бути негайно виділені в окремі часті, б) в військових одиницях на фронті виділення повинно провадитись поволі, — в залежности від тактичних і инших військових обставин, постільки, поскільки це виділення не буде вносити дезорганізації на фронті.

                Що ж до флоту, то З'їзд вважає по тим самим мотивам можливим і необхідним: а) в Балтійському флоті укомплєтувати декотрі з кораблів виключно командами української національносте; б) що ж до флоту Чорноморського, то зважаючи на те, що він і зараз складається в більшости з Українців, — З'їзд визнає необхідним надалі поповнювати його виключно Українцями.

                  Для практичного переведення виголошених постанов Український Військовий З'їзд ухвалив: утворити Тимчасовий Український Генеральний Комітет при Українській Центральній Раді, який має відати Українськими військовими справами і працювати в тісному контакті з російським Генеральним штабом.


Про Українські Клейноди та про перший Український Козацький імени Богдана Хмельницького полк

                  Перший Український Військовий З'їзд ухвалює: а) всі стародавні українські прапори, які переховуються по ріжних державних сховах (музеях) Петрограду, Москви та інших міст, повинно негайно віддати у Київ до Українського Національного Музею; б) „Положеніе об Украинском Отряде" доручене 4 квітня ц. р. Верховному Головнокомандуючому і 6 квітня Військовому Міністрові повинно бути затверджено без проволоки; в) Першому Українському Полкові який формується в Києві, затвердити назву: „Перший Український Козацький імени Богдана Хмельницького Полк" і всіх салдатів і офіцерів, вписаних до цього полку кількістю 3400 вважати прийнятими в цей полк.



                                     Про українську народню міліцію

                       Визнаючи, що всяка війна є справою не народів, а імперіялістичної політики пануючих класів, що ті класи в своїх інтересах втягають народи в кріваву, братоубийчу сварку, визнаючи, що постійне регулярне військо, як засіб панування буржуазних класів не відповідає змаганням народу і робочого класу та служить тільки для зміцнення такого панування, — Український Військовий З'їзд, закладаючи перші підвалини організованої збройної сили української демократії, ставить собі найпершим завданням, щоб українська армія після війни стала армією народу (народньою міліцією), щоб єдиною метою її істнування і формування була охорона інтересів і прав народу, а не пануючих класів, до якої б нації і класи не належали.


  Про підтримання дисципліни та боротьбу з дезертирством

                      За найкращий засоб підтримання свідомої дісціпліни, яка одна тепер можлива в народній армії, яка повинна опіратись не на страх а на довірря і взаємне розуміння салдатів і офіцерів, а також на високий дух, який в свою чергу може бути піднесений тілько якоюсь великою, загальною об'єднуючою ідеєю, а одною з таких ідей для українців є ідея національного відродження, — З'їзд вважає потрібним негайне зполучення всіх Українців в війську в одну національну армію. Разом з піднесенням дісціпліни зникне дезертирство.

                     Одночасно з тим, як другорядні засоби ми вважаєм необхідним: 1) щоб само село боролося з дезертирами та не покривало їх, 2) щоб салдати з фронту писали в цій справі листи до дому, 3) полкові Ради, а також військові з'їзди повинні видавати відповідні відозви і 4) тягти до суду тих, хто покриває дезертирів.
Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації