Василь ПОПАДИНЕЦЬ
Табір знаходився на східний південь від Едінбурґу, східному побережжі Північного моря. Підчас війни тут перебували американські пілоти легких бомбардувальників.Табір підпорядковувався Міністерству сільського господарства Шотляндії. Перебувало в ньому 212 колишніх вояків Дивізії „Галичина". Працювали переважно в сільському господарстві.
Українська адміністрація табору Макмеррі (літо 1948 р.). Сидять зліва: Василь Попадинець, Остап Сокольський. Стоять зліва: Іван Демчишин, Лев Бабій, Ярослав Пелех.
Управляли табором дві команди. Шотляндська: комендант б. полк. Британського летунства Erick MacDonald. Підпоручник міністерства сільського господарства F. Mactaggert, A. Maclean - помічник Мактаґґерта. Ramsey - референт прохарчування. Українська: Вaсиль Попадинець - керівник табору (Camp Leader), Остап Сокольський - керівник канцелярії праці, Левко Бабій - помічник таборового лікаря, Ярослав Пелех - фінансовий і культурно-освітній референт, завідувач таборової кухні - Петро Крайник.
В таборі була доволі велика домівка (ми називали її „читальня"). У домівці була таборова каплиця, де щодва тижні відправлялися Богослуження. У цій домівці відбувалися сходини, святкові академії, майже щодругої суботи - забави, на які приїжджали наші дівчата з різних недалеких таборів, а найбільше - молодих шотляндок. Недарма, що більше, як п'ятдесять процентів наших хлопців одружилося з шотляндками, дехто з них непогано володів українською мовою.
Посередині табору побудували високий хрест з тризубом, біля якого літньою порою відправлялись Панахиди для відзначення загиблих воїнів-героїв. Час від часу до табору приїжджали комісії з міністерства з Едінбурґу. Цікавились вони нашим життям не тільки на праці, але й культурно-освітньою ділянкою. Часто вони були гостями на наших святкуваннях і Богослуженнях. Головним священиком був о. Олександер Бабій з Едінбурґу. Також приїжджали інші отці з Лондону і околиці.
В таборовій домівці була бібліотека (260 книжок, журнали і газети, які ми одержували з Европи, Канади й Америки). Відвідували наш табір сотник канадського літунства Богдан Панчук, інженер Дмитро Андрієвський, проф. Гр. Васькович, проф. Володимир Янів, д-р Василь Кушнір - з Канади та інші. Відвідували також офіцери 2-го польського корпусу ген. В. Андерса, які перебували в Едінбурзі та околиці, між ними полк. Володимир Янковський - родом зі Станиславова (говорив українською мовою); пполк. Януш Вєжбіцкі - родом з Калуша; капітан-летун Василь Зємба родом зі Львова; медсестра поручник Наталія Обух - українка, родом із Снятина. В таборі були два курси - для малописьменних (провадив В. Попадинець) і англійської мови (керівники - О. Сокольський і Іван Демчишин); на цей курс теж вчащали з-поза табору. Кошти курсів культосвітньої діяльности покривались референтом Сільськогосподарства з Едінбурґу. Комендант табору полк. МекДональд часто відвідував наші імпрези, тому недивно, що за його заходами це частково фінасувала держава. Робітники, що працювали по сільських господарствах, одержували 3,50 фунтів тижнево. Табір розв'язали в травні 1951 року.
Провідники мисливської чоти 29-го полку, які боронили замок Ґляйхенберґ до дня капітуляції, біля макету замку в Ріміні, зліва: Михайло Безкоровайний, Омелян Кульчицький, Василь Попадинець (серпень 1946 р.).
Перші жертви
-
(Зі споминів військового звітодавця Р. Т.) При головному шляху
Львів—Київ, на віддалі може одного кілометра від Бродів, під лісом у затиші
розташований...
5 років тому
Немає коментарів:
Дописати коментар