ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

неділя, 8 травня 2011 р.

БОГДАН АНТОНИШИН

29.ХІ. 1925 - 14.8. 2010

 Богдан народився 29 листопада 1925 року в селі Мальчиці, Львівської обл., у патріотичній священичій родині о. Михайла і Осипи Антонишин, в якій ще були брати Ярослав і Зенко та сестра Ірена.

До початкової школи ходив у родинному селі, а опісля, закінчивши торговельну школу у Львові в 1943 р., разом зі своїм рідним братом Ярославом, одні з перших зголосилися до Дивізії „Галичина", з думкою здобути військове знання, щоб у слушний час бути готовими стати в обороні поневоленої рідної Батьківщини.

Вже в липні 1943 року Богдан почав свій рекрутський вишкіл у Гайделяґері, коло Дембіци, потім, коли Дивізію вислано під Броди, Богдана вибрано і призначено до підстаршинської школи в Люблянах в Югославії, яку він закінчив з ранґою десятника і, повернувши до своєї 3-ої сотні запасного 14-го полку, працював до закінчення війни в адміністрації того ж полку.

Після капітуляції Богдан попав до американського полону в Авербаху, Баварії, і звільнений в червні 1946 року поселився в таборі біженців "DP" у Траунштайні, опісля Діллінґен, де працював в адміністрації УНРА, пізніше ІРО.

До Америки приїхав у 1949 році.

В Нью-Гейвен Богдан став активним членом Братства Дивізийників, працював довгі роки скарбником у станиці, а також за головства Богдана Лисяка і д-ра Романа Дражньовського був скарбником Крайової Управи Америки.

За свою довголітню працю був нагороджений „Золотим хрестом за особливі заслуги" Братства кол. вояків 1-ої УД УНА.

Тут важливо згадати, що братові Богдана - Ярославові не пощастила лукава доля. Він у липні 1944 року у боях Дивізії під Бродами, де хоч щасливо врятувався від ворожої кулі, вже після амнестії, був замордований більшовиками.

Олесь ПРИШЛЯК

Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації