ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

неділя, 11 лютого 2018 р.

VI СІЧОВО-СТРІЛЕЦЬКА ДИВІЗІЯ

 Хаотичні накази й розпорядки совєтських партійних і військових верховодів


Ген. Петро Самутин


 Цей нарис нав'язує до статті "Битва на Вислі і під Львовом", з циклу військово-історичної   праці VI Січово-Стрілецької Дивізії, ч. 3-4 з 1975 року. Редакція


2-го серпня 1920 р. Політбюро ЦК РКП(б), обговоривши воєнне положення, виникле на півдні країни у зв'язку з успіхами Вранґеля і повстанням на Кубані, признало, що Вранґелівський відтинок має велике, цілком самостійне значення та прийняло рішення виділити його в окремий фронт. Сталінові було доручено зформувати Реввоєнсовєт, на посаду командуючого фронтом рекомендовано І. Єґорова або М. Фрунзе. Політбюро також постановило об'єднати Південно-західній і Західній фронти. В ролі Реввоєнсовєта намічалось залишити Реввоєнсовєт Західнього фронту.

У зв'язку з вказівками ЦК партії, головнокомандуючий 3-го серпня 1920 р. дав директиву командуючим Західнього і Південно-західнього фронтів, в якій вказувалось, що з форсуванням річки Нарев і за оволодінням Берестя Литовського приходить час об'єднати в руках командуючого Західнім фронтом управління всіма арміями, що продовжують рух в напрямку р. Висли, себто передати в його розпорядження XII і І-у кінну армії. У зв'язку з цим Головнокомандуючий запропонував М. Тухачевському прийняти міри до якнайскоршого забезпечення зв'язку (лучби) зі штабами цих двох армій.

4-го серпня ЦК РКП(б) одержав телеграму від Сталіна, в якій він висловлював свій погляд відносно постанови Політбюро з 2-го серпня. "Треба думати, — писав Сталін, — що мова йде не про об'єднання двох фронтів, їх апаратів і майна і створення нових апаратів Південного фронту, а про передачу ХІІ-ої, І-ої Кінної і ХІV-ої армій Західньому фронтові. Реввоєнсовєт, писав Сталін, апарати і майно Південно-західнього фронту не розбиваються і не діляться, а залишаються непорушними, при чому передані Захфронтові армії Південно-зах. фронту будуть обслуговуватись РВС (Реввоєнсовєтом) і штабом Західнього фронту в їх теперішньому стані. Така комбінація була б більш природньою і безболісною, бо вона, з одного боку, виключає непотрібну витрату сил при розбиванні старих апаратів, з другого боку, дала б можливість об'єднати всі антипольські армії в єдиний Західній фронт...

Із телеграми Сталіна далі слідувало, що в склад нового Південного фронту крім ХІІІ-ої і ІІ-ої кінної армій, повинні увійти ІХ-а армія Кавказького фронту. Міркування Сталіна про переведення в життя постанови ЦК з 2-го серпня були прийняті совєтським Реввоєнсовєтом та розглянуті 5-го серпня на пленумі ЦК РКП(б). Пленум прийняв рішення: "Затвердити запропонований тов. Сталіном варіянт, прийнятий ГВСР".

Таким робом, ЦК РКП(б) признав необхідним передати ХІІ-у, ХІV-у і І-у кінну армії Західньому фронтові та тим самим об'єднати на кінцевому етапі війни всі війська, діючі проти польських інтервентів, в складі одного фронту. Це дозволяло використати їх більш цілеспрямовано для осягнення успіху на головному Варшавському напрямку.

Вповні своєчасним було і рішення большевиків про створення самостійного фронту проти Вранґеля, однак в наслідок різких змін положення, — відкладено його переведення в життя на деякий час.

Згідно з постановою Пленуму ЦК партії, Головнокомандуючий 6-го серпня наказав командуванню Південно-західнього фронту, разом з передачею ХІІ-ї і І-ї кінної армій, підготовити для передачі Західньому фронту також ХІV-у армію. Одночасно в другій директиві Південно-західньому фронтові він указував:

"...Необхідно дати відпочинок кінармії в підготові її для нового удару, для чого вже тепер треба прийняти таке групування на польському відтинку фронту, щоби піхотою змінити І-у кінармію та вивести її в резерву для відпочинку і підготовити до рішального нового удару".

А 7-го серпня 1920 Реввоєнсовєт Південно-Західнього фронту наказав вивести в резерву всі чотири дивізії І-ої кінармії і тримати їх скупчено, приймаючи всі міри для швидкого приведення в порядок особового складу, коней і матеріяльної частини. Однак у зв'язку з тим, що І-а кінна армія вела важкі бої з ворогом, вивести практично в резерву вдалося лише дві кінні дивізії, котрі після короткого відпочинку змушені були знову відбивати настирливі контратаки ворога.

В цей час Реввоєнсовєт Західнього фронту розробляв плян нанесення рішального удару Польщі в районі Висли.

5-го серпня в розмові з Головнокомандуючим М. Тухачевський заявив, що повний успіх буде лише при об'єднанні всіх військ шляхом узгіднення дій, але покищо просив підштовхувати ХІІ-у армію, котра сповільнила темпо свого руху і відстала від Мозирської групи.

8-го серпня М. Тухачевський знову поставив питання про об'єднання всіх совєтських військ польського театру воєнних дій. Він запропонував, щоб зв'язок штабу Західнього фронту з арміями, котрі передаються цьому фронтові, був зорганізований з допомогою оперативного пункту, розбудованого в місті постою полевого штабу Південно-західнього фронту силами і засобами цього штабу. "Це абсолютно необхідно, — сказав М. Тухачевський, — тому, що, з одного боку положення вимагає негайного об'єднання армій, а нема у нас засобів швидко встановити з ними всебічний зв'язок".

Реввоєнсовєт Південно-зах. фронту в телеграмі з 8-го серпня на ім'я Головнокомандуючого заперечував ті пропозиції, вважаючи, що здійснення їх спаралізує апарат управління Південно-західнього фронту. Реввоєнсовєт Південно-зах. фронту пропонував достосувати фактичну передачу трьох армій до моменту організації оперативного пункту засобами Західнього фронту. "Всяке інше рішення питання — говорилось у телеграмі, — вважаємо шкідливим для справи взагалі, та зокрема для осягнення успіху над Вранґелем".

Реввоєнсовєт Сов. Республіки і Головнокомандуючий, переводячи об'єднання всіх армій, діючих проти Польщі, одночасно рахували, що Варшавську операцію Західній фронт зможе провести успішно своїми силами. В телеграмі з 8-го серпня Головнокомандуючий не згодився з думкою Командування Західнього фронту про те, що швидша передача ХІІ-ої, І-ої Кінної і ХІV-ої армій вплине на осягнення більш рішучих дій фронту. Головнокомандуючий заявив командуючому Західнім фронтом, що тимчасове відхилення ХІІ-ої армії на південь вимушене ситуацією і навіть необхідне.

"Особисто вважаю — писав Головнокомандуючий, — що це зниження (на південь — П.С.) ХІІ-ої армії дасть, нарешті, можливість вивести частини Будьонного за піхоту та тим самим відірвати його від лобового удару, в котрий він втягнувся, для майбутнього його скерування в більш вигідному напрямку, котрий до того часу намітиться".

Включно до 2-го серпня 1920 совєтське Головне командування не бачило потреби в притягненні ХІІ-ої і І-ої кінної армій для участи у Варшавській операції. При розпрацюванні пляну наступу на Вислу, командування Західнього фронту змушене було рахувати лише на власні сили.

Для совєтського командування не було таємницею, що поляки підготовляються до протинаступу. 9-го серпня Штаб ХІІ-ої армії перехопив польську директиву, дану ІІІ-й польській армії, із котрої було видно, що польське командування передбачало на 17-те серпня зосередження нової армії в районі Люблина з метою розгрому військ південного крила Західнього фронту. Але большевицький Реввоєнсовєт, Головне командування і командування Західнього фронту не прив'язували поважного значення до тих відомостей.

10-го серпня совєтський Головнокомандуючий в часі телеграфної розмови з командуючим Західнім фронтом висловив свої думки про групування сил ворога (поляків) в районі Варшави. Він думав, що головні сили польських військ знаходяться на південь від Варшави. М. Тухачевський рахував, що головні сили ворога є на північ від Варшави. С. Каменєв не настоював твердо на своїй оцінці ворога, заявивши, що командуванню фронту на місці видніше, і тому дає йому повну свободу дій.

Плян совєтського наступу на Варшаву, розпрацьований командуванням Західнього фронту, був затверджений головним командуванням, і 10-го серпня 1920 р. М. Тухачевський підписав директиву на форсування Висли та заволодіння польською столицею. Операцію намічалось розпочати 13-го серпня 1920 р. так: Основні совєтські сили Західнього фронту зосереджувались на правому крилі щоб, обійти Варшаву з півночі і північного заходу. В центрі і на лівому крилі залишались дуже незначні сили, котрі властиво не могли забезпечити ударну групу з півдня. Командування фронту до деякої міри признавало небезпеку наміченого розподілу сил. 10-го серпня М. Тухачевський звернувся з проханням до Главкома передати в склад Мозирської групи 58-у дивізію ХІІ-ої армії, для створення міцного лівого крила. В той самий день Главком видав відповідні розпорядження.

Однак Главком, при всьому свому оптимізмі в оцінці війни, розумів, що в умовах, коли польський ворог готовить сили для контрудару, не можна розраховувати на успіх, маючи досить слабі сили в центрі і на лівому крилі Західнього фронту. Тому під час розмови по телеграфі з М. Тухачевським Главком заявив про необхідність (це відбулося 11-го серпня 1920 р.) переміщення ХІІ-ої і І-ої кінної армій на північ та запропонував йому негайно взяти в своє розпорядження 58-у дивізію і всю ХІІ-у армію.

"...Інакше, я думаю, — сказав С. Каменєв, — ваш центр може не справитись зі своїм завданням і, можливо, трісне, як перетягнута струна".

У відповідь Командуючий фронтом заявив: "Необхідним є здвинути ці частини (ХІІ-у і І-у Кінну армії) до півночі, щоб вони могли взяти участь в головній операції".

Отже тільки 11-го серпня між совєтським Головним Командуванням і Командуванням Західнього фронту прийшло до згоди про участь ХІІ-ої і І-ої кінної армій в наступі на Варшаву.

11-го серпня, о третій годині ранку, Головне Командування дало директиву Командуючому Південно-західнім фронтом, в котрій вказувалось: "Захфронт приступає до нанесення рішаючого удару для розгрому ворога і заволодіння Варшавським районом. З огляду на це вже тепер прийдеться тимчасово відмовитись від негайного заволодіння на вашому фронті Львівським районом та для співдії з Тухачевським скерувати як можна більше сил для удару приблизно на Люблин — Нова Александрія (Пулави), щоб всемірно підтримати ліве крило Тухачевського. Ця обставина вимагає змінити основні завдання ХІІ-ої і Першої кінармії, при чому ХІІ-а армія повинна наносити удар в загальному напрямку на Люблин, а кінна армія, також головними силами, повинна вийти в район Замістє — Томашів — Грубешів. Разом з цим є засадничо необхідним найскорша передача перше ХІІ-ої,а потім і кінної армії в безпосередню підлеглість Комфронту Тухачевському, при чому тов. Тухачевський вказує час передачі ХІІ-ої армії на 13-го серпня, а кінної на 15-го".

Ця директива не мала характеру наказу, котрий безумовно треба було виконати. В кінці директиви Главком просив Реввоєнсовєт Південно-західнього фронту негайно дати свої висновки і відповісти в засаді на його питання. Це значило, що можна було ще роздумувати над поставленими завданнями. До того дійшла ще одна перешкода. Шифр директиви був переплутаний. Директива була розшифрована і пред'явлена лише 13-го серпня Командуванню Південно-зах. фронту. В той сам день, відповідаючи Главкомові, Реввоєнсовєт Півд-зах фронту телеграфував: "Армії Південно-зах. фронту виконують основне завдання заволодіння районом Львів — Рава Руська і втягнуті вже в дію... Зміна основних завдань арміям в даних умовах — лічу вже неможливою".

13-го серпня, ще перед одержанням цієї телеграми, Главком дав Реввоєнсовєтові Південно-зах. фронту другу директиву, в котрій наказував — для успішного наступу Західнього фронту з 12 годин 14-го серпня передати в оперативну підлеглість командуючому Зах. фронтом ХІІ-у і І-у кінну армії без 8-ої кінної дивізії з лінією розмежування між І-ю кінною армією і ХІV-ою арміями.

Член Реввоєнсовєт та Сталін не згодився з Главкомом і заявив, що остання директива без потреби перевертає всю ситуацію, що склалася на Південно-зах. фронті, котрий вже перейшов в наступ. Цю директиву, на думку Сталіна, належало б дати або три дні раніше, коли кінна армія стояла в резерві, або пізніше, коли кінна армія заволодіє районом Львова, а тепер ця директива тільки заплутує справу та викликає непотрібну затримку. Сталін відмовився підписати відповідний наказ до фронту. Так само зробив і другий член Реввоєнсовєт та Південно-зах. фронту Берзин, котрий покликався на те, що він займається питанням запілля і тому не в курсі оперативних завдань. А без підпису члена Реввоєнсовєта наказ не мав сили.

13-го серпня Главком по прямому проводі зв'язався з командуючим Півд. західнім фронтом А. Єґоровим і заявив: "Я нічого не розумію, тому що питання про передачу ХІІ-ої і І-ої кінн. армій давнім-давно рішене і, як видно, було нормальне". Главком потворив свій наказ. Тільки після цього 13-го серпня директива до Південно-зах. фронту про передачу І-ої і ХІІ-ої армій в підлеглість Західнього фронту була підписана А. Єґоровим і Р. Берзіним. Однак і тепер, наполягаючи на виконанні свого наказу, Главком як і попередньо не був переконаний в необхідності пересунення І-ої кінної армії на поміч Західньому фронтові. Він все ще лічив, що Зах. фронт виконає своє завдання своїми силами.

13-го серпня в розмові по телеграфу з Командуючим Західнім фронтом Главком заявив: "Якщо в майбутньому не дивитись на кінну армію як на таран, без котрого ми, може бути, все рівно рішимо своє завдання, то 6-у дивізію (кінну — П.С.) можна перекинути проти Вранґеля. Якщо ж є небезпека, що наше завдання може зірватись, то цей таран належить тримати, на той випадок, що ваш кулак (мається на увазі ударну групу Західнього фронту — П.С.) — ослабне"... Далі Главком зазначив, що необхідно ліквідувати Вранґеля таксамо скоро, як і закінчити Варшавську операцію, та у зв'язку з цим висловився за перенесення 6-ої кінної дивізії на вранґелівський фронт. Зустрівши заперечення з боку командування західнього фронту, Главком відмовився від своєї пропозиції.

Передача І-ої кінної армії Західньому фронтові затягувалась. В цьому були винні Реввоєнсовєт на чолі з Троцьким і Главкомом, котрі недооцінили сили ворога та в часі підготови наступу на Варшаву — властиво не передбачали використання І-ої кінної армії разом з військами Західнього фронту. Не можна виправдувати й Реввоєнсовєт Південно-зах. фронту, котрий намагався вдержати І-у кінну армію в своїх руках, щоб завоювати район Львова та водночас знищити Вранґеля.



Немає коментарів:

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації