ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

вівторок, 8 січня 2013 р.

О. СТЕПАНІВНА ЯК КОМАНДАНТ СОТНІ

ЖІНКИ В УКРАЇНСЬКОМУ ВІЙСЬКУ

                              Українське жіноцтво брало участь у всіх ділянках життя народу, включно з військовою службою. Доказом цього були фронтові старшини в Леґіоні Українських Січових Стрільців: Олена Степанівна, Софія Галечко, Гандзя Дмитерко.

                              Сьогодні жінки добилися визнання й служать поряд мужчин у війську західних держав, особливо в США, де недавно жінка отримала степінь генерала в морській піхоті. В українських збройних силах жінки служать сьогодні тільки на підрядних позиціях.
                                                                       
                                                                                                                                       Редакція


(Подав М. Горбовий)

                                Дня 23, січня 1915 р. почалася австро-німецька офензива в Карпатах. І. курінь У.С.С. стояв на позиціях Здинява-Здун, в околиці Берегова й Гути, на Закарпатті.

                                 Сотня Чмоли займала край ліса і, стоячи по пояс у снігах, обстрілювала з-за дерев москалів та ждала приказу до наступу. В заступстві сот. Чмоли командувала сотнею хор. О. Степанівна. Не зважаючи на рясний крісовий огонь, вона проходила від стрільця до стрільця й кермувала боєм. Стрільці благали її, щоб не наражалася на небезпеку, та Степанівна не зважала на небезпеку, бо почалась офензива, час великого напруження по обох боках, тому треба було самому все доглянути.

                                  На правому крилі стояли мадяри. Там уже добре кипіло. Мадяри, народ гарячий, але не дуже то люблять таку горяч в окопах.

                                 До стрільців підбігає, скрадаючись поміж дерева, мадярський сотник і, розпитавши, хто командує стрілецькою сотнею, дає приказ перекинути її на право, на зміну мадярів.

                                 - У нас є своя команда, - відповідає йому Степанівна, - і я лише їй повинуюсь!

                                 - Але я вам приказую! Я старший ранґою!... - кричить сотник.

                                 - Знаю і прошу мене не поучувати: краще подумайте, чи ви маєте право змінювати зараджування вищої команди! - відповідала Степанівна. - Будь ласка, негайно покинути мій відтинок, а ні, то прикажу стрільцям відставити вас до своїх!

                                  Сотник побачив, що нема жарту, люто глянув на завзятого молоденького хорунжого й пустився туди, звідки прийшов.

                                  Стрільці були невимовно вдячні Степанівні за цю рішучу поставу та вирятування з певної загибелі, бо москалі на правому крилі таки здорово прочистили тоді мадярів. □

("Історичний Календар - альманах Червоної Калини", 1932 р.)

Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації