ЇХ НАКАЗ

Марко Боєслав

Присвягую безсмертним Героям Чорного Лісу

Слухай, в ранки пахучі, гучні
Чи у темні розбурхані ночі —
Їх наказ, їх присяга, їх гнів
Гомонять, мов закляття пророчі.
Чуєш голос? Є Це їх —
Так гуде, мов громів мегафони.
— Україно, Твоїх
Не зламали ми вічних законів! -
Ми лягли, як наказ Твій велів,
Кров свою віддали волі в жертву,
Чином дух наш горів — замість слів,
Щоб Ти встала, Вкраїно, із мертвих!
Ми лягли, та за нами, поглянь,
Йдуть нові вже славетні колони —
Аванґард революцій-повстань.
О, тремтіть, большевицькі дракони!

***

Був наказ: «До походу! До зброї!
Україна розп'ята в огнях!»
Кожна хата родина героїв,
Месник руку могутню підняв.
Залунав у просторах так гордо
Віщий гомін хоробрих боїв!
Рознеслися стогромним акордом
По світа ідеали Твої.
Ще момент і Твій голос владарно
Загримить на руїнах Кремля,
І напише кольонам ударним
Пісню слави розкута рука.