ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

вівторок, 10 листопада 2009 р.

ВІДОЗВА УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ДО УКРАЇНСЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА

З ДОКУМЕНТІВ ПРО ДИВІЗІЮ "ГАЛИЧИНА"

Для насвітлення обставин, серед яких творилася Українська Національна Армія при кінці 2-ої світової війни, та цілей тієї Армії, передруковуємо з газети "Голос — Українські Вісті", що виходили в Берліні, ч. 20 (226), з дня 8 квітня 1945 р., відозву Українського Національного Комітету та відозву ген. Павла Шандрука. У передруку задержуємо правопис оригіналу.

Редакція



УКРАЇНЦІ!

На протязі тисячолітнього політично-державного існування Український Народ виявляв завжди непереможну волю і самопосвяту до оборони своєї Батьківщини-України, до утворення своєї державної незалежности. Одночасно творчий геній Українського Народу потрапив піднести Державу Українську до найвищого ступеня міжнародної вартости політичної, культурної та суспільно-громадської і зробити її нераз зразком для інших народів. Так було за часів княжих, за часів Святослава, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила; так рівнож було за часів славних наших гетьманів Богдана, Дорошенка, Мазепи, — коли волею свого народу Україна ставала наймогутнішим міжнароднім політичним чинником, коли волею свободолюбивого Українського Народу Україна була підвалиною, оборонцем спокою і заборолом проти варварства та імперіялізму.

В новітніх часах Український Народ знов твердо і непохитно заявив про свою волю відновити своє політично-державне життя. Коли всі спроби мирним шляхом осягнути вимріяну та виплекану підчас майже трьохсотлітньої неволі ціль не дали наслідків, Український Народ схопився під проводом Симона Петлюри за зброю, щоб здобути своє, Йому належне право. Протягом чотирьох літ батьки й брати наші боролися за свою й нашу волю. Перемогла нас тоді фізично підступна обіцянка ворога створити новий національний та соціяльний лад на своїх і наших землях, що їй повірила змучена загальною Світовою війною та Визвольною Боротьбою частина Українського Народу. До тої перемоги ворога спричинився також брак необхідних для провадження боротьби технічних та матеріяльних засобів. Вся ж Українська Армія, а з нею десятки тисяч цивільного громадянства не склали зброї, не схилили своєї голови перед ворогом, а понесли велику ідею української державности та українські національні прапори з собою на вигнання, на чужину.

Жорстоко хазяйнував тоді ворог на нашій землі. Кращі сини України, кращі сини Українського Народу там, на Рідній Землі незабаром переконалися, що у виконання своїх обіцянок приніс ворог Україні. Приніс він колгоспне кріпацтво для селянина, неволю для робітників, льохи чрезвичайки та Соловки і Сибір для української інтеліґенції. Большевики винищили активнішу частину Українського Народу, вони знищили штучно створеним на Україні, що є найбагатішою хліборобською країною у світі, голодом у 1933 р. мілійони українського селянства, примусовими роботами для цілей світової революції вони винищили сили українських робітників, вони позбавили українців на їх власній землі права вільно обірати собі варстат праці; вільний нарід обернули в кріпаків совєтського державного капіталізму.

Большевики позбавили Український Народ всіх елементарних проявів вільного людського життя — свободи совісти, переконань, свободи слова, свободи особистої, свободи праці. Вони принесли на своїх закривавлених багнетах в Україну терор, релігійні переслідування, знущання з людської гідности, біду і злидні. Чверть століття плюндрували большевики Україну, маючи її за джерело для заспокоєння своїх матеріяльних потреб, а для замилення очей створили фікцію державности у формі УРСР.

Коли тепер почалася нова Світова Війна, большевики в перших рядах на смерть за себе послали українців, щоб знищити їх, щоб позбутися тих, хто не хоче підпорядкуватися їхній волі, їхнім інтересам. Частина українського вояцтва врятувалася у неволі, частина громадянства врятувалася утечею зпід большевицької влади підчас відвороту німецького війська. Інша частина українського громадянства знаходиться поза теренами Батьківщини на роботах у Німеччині. Всі ті мілійони українського громадянства повинні пам'ятати, що поворот на Рідну Землю є можливий тільки зі зброєю в руках, що добровільно ворог з нашої Землі не уступить. До тої боротьби ми мусимо стати в організованих лавах УНА всі без винятку. В боротьбі за Україну, за Народ, за вільне життя у власній хаті, за власне життя ми підемо поруч соток тисяч українських повстанців, що широкою хвилею розлилися по всіх землях України, що невблаганно нищать ворога, який немилосердно нищив нас і нашу Землю. А крім того ми йдемо до боротьби плече в плече з союзними нам іншими поневоленими червоним катом народами — народами Туркестану, Кавказу, з братами Білорусами і т. п. Для нас в цій боротьбі є дуже важливим, що всі сили большевиків є зв'язанні героїчною Німецькою Армією, яка бореться за свободу свого народу, за своє щастя у вільній Батьківщині.

В нашій спільній боротьбі ми з подякою приймаємо допомогу Німеччини на умовах, що випливають з засади взаємного пошанування національної гідности та признання суверенної незалежности Української Держави.
Український Національний Комітет, створений з волі українського громадянства у Німеччині та союзних з нею країнах, проголосив свої завдання у Деклярації з дня 17 березня ц. р.

Основним завданням своїм, якому повинні бути підпорядковані всі інтереси громадянства в цілому й особисті, Комітет вважає творення Української Національної Армії та співдію її з усіми національно-політичними силами, які вже провадять боротьбу з большевиками. Тільки знищення большевизму, як чинника, що руйнує всі підстави національного й політичного буття Українського Народу, може допровадити до визволення України та відновлення суверенні Української Держави, бо ніхто нам її не подарує, бо геополітичне положення України творить передумови до експанзії з півночі на нашу Рідну Землю. Крім того мусимо раз на завжди усвідомити собі, що лише зброєю, лише міліарно міцні можемо не тільки здобути собі державну незалежність, але й забезпечити її на майбутнє.

Здійснення того єдино важливого у своїй актуальності завдання в обставинах сучасного напруження воєнних подій може створити підстави до праці для Українського Народу законного Уряду України над розрішенням проблем по:

1. забезпеченню державного ладу і організації державного та суспільного порядку в Україні;
2. приверненню всім верствам Народу приналежних їм прав на земельну власність, на свободу праці та особистости;
3. всебічному розвитку національної культури;
4. забезпеченню цілковитої перед законом рівноправности для всього населення України, незалежно від походження та мовної різниці;
5. забезпеченню утримання на старість і у випадку нездібности до праці;
6. забезпеченню свободи релігії, слова, друку, зборів тощо;
7. наданню можливости повороту до Батьківщини тих її громадян, що проти своєї волі перебувають поза її межами;
8. знесенню раз на завжди штучного поділу України та Народу, створеного розподілом між сусідами й тим,самим допроваджений до повного й цілковитого об'єднання всього населенням і громадянства;
9. усталенню добросусідських взаємин з усіми народами, які пошанують нашу державну незалежність й виявлять добру волю доспільної праці над забезпеченням довготривалого миру.

Українці! Українки!

Український Національний Комітет свідомий своєї великої відповідальности, яку він взяв на себе. Український Національний Комітет свідомий всіх труднощів, які створила сучасна політична й мілітарна ситуація. Він бачить, що можливості розгорнення його праці є дуже ограничені. І всеж тої праці він піднявся, бо її поклало на нього українське громадянство.

Українські Робітники та Робітниці!

У ваших руках спочиває можливість визброєння нашої Української Національної Армії зброєю, над виробленням якої ви працюєте. Від вас також залежить у певній мірі успіх боротьби. Пам'ятайте, що тепер й на чужині ви працюєте для України, для її героїчної Армії, — збільшіть ваші зусилля.

Українські Вояки!

До вас звертається з окремою відозвою ваш Командуючий Генерал Павло Шандрук. Він піде враз з вами у боротьбу за волю України. Його наказ для вас, то є наказ Українського Національного Комітету, то є наказ цілого українського громадянства. Будьте гідними синами своїх прадідів та батьків, йдіть визволяти Батьківщину і Народ.

Українські Громадяни!

Ми знаємо, що наша національна визвольна боротьба вимагає від вас тяжких кривавих жертв і щоденної напруженої праці. Ми знаємо, що тяжка є та боротьба і що шлях нашого повороту на Батьківщину буде врошений дорогоцінною нам кров'ю кращих синів України.

Та не зважаючи на те, ми стаємо до боротьби, бо твердо віримо в перемогу нашої великої справи і знаємо, що та перемога є історично неминучою. Живемо в часи, коли найбільш зрозумілою мовою для ворога є мова зброї і вогню.

Відважні сини України ніколи не боялися стати до зброї за волю і честь Рідного Краю. Не загублять вони відваги і тепер. Ми твердо віримо, що непоборний Український Народ, тепер єдиний у своїх прагненнях як ніколи, переможе.

В ім'я тої перемоги ми готові до боротьби.

Хай живе Українська Національна Самостійна Соборна Держава!

Слава тим, хто стає до зброї за Рідний край.

Слава Україні!

Генерального Штабу генерал-поручник Павло Шандрук
Проф. др. Володимир Кубійович
Др. Олександер Семененко
Інж. Петро Терещенко
Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації