ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

пʼятниця, 18 травня 2018 р.

ЗГАДАВСЯ ДОЩ...

Ярослав Курдидик


Згадався дощ зі снігом в переміссі,
Як пік у пальці — стікав з автомата...
До траншей глибоких долітали з лісу
Дошкульні дишканти хрипотів гармати.

Усе промокло наскрізь і дощенту
Ще й проклятий наступ розпочався збоку,
З люті, що зростає із кожним моментом,
Хочеться втоптати — ворога в болото!

Під вечір принесли друзі якусь юшку
Навпів з водою і пронизно зимну,
Посьорбуєш юшку і смієшся нишком,
Як місять болото — мої побратими...

З тютюну в кешені, що промок до нитки,
Важrо скрутити трубку, чи цигарку —
Принесли хлопці з села оковиту
Частують,  сміються і  счиняють  сварку.

Просто... із нічого... В усьому дощ винен,
Сльота під-осіння, холод і болото,
Листа принесли з дому, від відчини,
Але відписати — немає охоти...

Читаю, як пише: — "Так тужу за літом"...
(Соромно признатись, що тужить за мною.)
І на лист дівочий, ніжний і привітний,
Скапує з шолома мокрий сніг з водою...


Жовтень 1976 р.

Немає коментарів:

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації