ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

вівторок, 13 березня 2018 р.

ВШАНУВАННЯ ПАМ'ЯТИ ГЕН. ГРЕКОВА У ЛОС-АНДЖЕЛЕСІ


29 лютого 1976 р. Відділ ОбВУА скромно, але гідно, відзначив соту річницю народження сл. п. ген. штабу генерала-поручника Олександра Грекова, Начального Вождя Української Галицької Армії в часі Чортківської офензиви в червні 1919. У церквах відправлено Богослуження за душу Покійника.

По полудні відбулися в Народньому Домі Святочні Сходини українського громадянства. На стіні великий образ (світлина) ген. Грекова, прибраний вишиваним рушником. Голова Відділу інж. О. Тишовницький у вступнім слові сказав, що за триста років неволі, від бою під Полтавою, затратилась у нас військова традиція, наслідком чого у Визвольних Змаганнях брали участь тільки два до три відсотки з числа всіх здатних до зброї. Тому ми повинні плекати військові традиції. У нашій історії ми мали не тільки невдачі, але також світлі воєнні перемоги. Вичислив їх. За Австрії мали ми дуже мало вищих старшин, тому до УГА мусіли приймати чужинців (німців, чехів та ін.). Тепер у всіх країнах поселення ми повинні використати можливість вчитися у військових академіях і мати якнайбільше високих старшин, до генералів ключно. Прийде час, що будемо їх дуже потребувати. Потім поділився споминами про Чортківську офензиву, в якій брав участь, як четар артилерії. На залі був присутній ще другий учасник, відомий тут громадянин-патріот, побратим С. Васильків, котрий був тоді приглушений гарматнім стрільном і залишивсь з притупленим слухом.

Побр. Г. Старовійт відчитав життєпис ген. Грекова: Родом з Чернигівщини — 1875, гімназію і університет скінчив у Москві, а академію генер. штабу у Петербурзі і в 1915 став генералом російської армії; 1918 за Центральної Ради командувач 2-ої Сердюцької Дивізії; на початку 1919, як командувач південного фронту, провадив переговори з французьким командуванням в Одесі у справі визнання України Антантою; військовий міністер УНР. У червні 1919 Начальний Вождь УГА; від 1920 жив у Відні і 1945 схоплений большевиками і засуджений у Москві на 25 літ примусової праці; австрійський уряд виміг звільнення і у грудні 1956 повернувся хворий до Відня, де 2 грудня 1959 помер. Опісля відчитав два листи: від побр. Тишовницького до ген. Грекова і його відповідь з подякою за привіт і грошовий даток на лікування та з описом життя в концентраційних таборах.

Заступник голови інж. Б. Микитин прочитав уривок з опису Чортківської офензиви з 1 т. "Українська Галицька Армія", вид. хор. УСС Д. Микитюка, 1958. Студент коледжу І. Микитин гарно і з чуттям віддеклямував вірш О. Олеся "Пісня". Підписаний відчитав уривок з 4 т. "УГА", нарису пор. УГА д-ра Л. Макарушки. Студентка коледжу О. Михайлів гарно заграла на мандоліні пісню УСС "Як з Бережан до кадри" і пісню УГА "О, Україно". Побр. д-р А. Олесіюк відчитав уривок статті з книжки "Українська Галицька Армія" проф. Л. Шанковського. Згадувані в уривку місцевості підписаний показував на стінній мапі воєнних операцій. Уривки з творів військових істориків всебічно висвітлюють Чортківську офензиву і обставини українсько-польської війни. Східня Галичина і північна Буковина з 4-ма мільйонами населення були примушені вести оборонну війну проти 17-ти мільйонової Польщі. Велика частина вояків українців знаходилася ще в таборах полонених, головно в Італії. Натомість до Польщі в перших місяцях її існування повернулися майже всі полонені військовики з чужих армій. В квітні 1919 прибула з Франції польська армія ген. Галлера, яка складалася у великій мірі з поляків з Америки, а у Франції добре вишколена і модерно узброєна (включно з панцерними возами). Самі поляки признають, що тих 5 дивізій (15 тисяч) вирішили війну в 1919 у польську користь.

Чортківська офензива заскочила поляків, які вважали, що УГА розбита і майже зліквідована. Чисельно польські війська три рази перевищували УГА, а під технічним оглядом (модерне узброєння) п'ять разів. Дякуючи добрій стратегії, несподівані удари примусили польську армію до відвороту. Українські війська огорнув підйом духа, який давав завзяття ламати опір ворога і гнати його від Збруча по Гнилу Липу, майже під Львів. Тодішня територія Західньої Области УНР була відтята зі всіх сторін ворожими та "невтрально-ворожими" країнами, тому будь-яка можливість довозу військового виряду не існувала. Брак доповнення зброї та набоїв і виснаження війська дво-тижневими маршами, при відсутності військових резерв, примусили до затримки офензиви, даючи можливість ворогові захопити ініціятиву. Все ж Чортківська офензива перейшла до історії, як славний геройський подвиг УГА.

Святочна імпреза з цікавою програмою про героїчний період Визвольних Змагань утримувала слухачів у піднесеному настрої. Відспіванням численною громадою національного гимну Святочні Сходини закінчено. Погощенням кавою і тісточками зайнялась пані М. Старовійт, за що належиться їй подяка.


Я.  Білинсьний

Немає коментарів:

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації