ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

середа, 18 листопада 2015 р.

ІВАН БАЙДАК


 (1897 —1971)



                     Іван Байдак народився 4 липня 1897 р. в селі Кривеньке,  повіт  Гусятин. Тут закінчив народню школу, до гімназії учащав в Тернополі.

                      Весною 1918 р. він переходить річку Збруч і в Києві вступає до полку СС, які, під командою полк. Євгена Коновальця, в часі Центральної Ради, боролися за самостійну Українську Державу. В цій формації дослужився степеня хорунжого.

                      Після закінчення визвольної боротьби вертається 1920 р. до рідного села, бере живу участь в культурній праці села, в Читальні "Просвіти" і веде аматорський гурток. Переслідуваний польською окупаційною владою, за допомогою рідного брата Володимира, який в тому часі жив в Саскачевані, приїжджає 1929 року до Канади. Прибувши до Вінніпеґу, відразу включається в організаційну працю Інституту "Просвіти" і займає тут різні посади. Вів вечірню Рідну Школу, був режисером і головою аматорського гуртка, а згодом секретарем і кількакратним головою Інституту.

                      Байдак був довголітнім головою Станиці Бувших Українських  Вояків.

                      В 1939 р. команда Канадійського Леґіону прийняла цю станицю у свої члени і надала їй своє порядкове число: Відділ 141. Від тої пори ця Станиця, під командою Івана Байдака, брала щороку участь в "Декорейшон Дей" і тоді у 1939 р. перший разі, по закінченні 1-шої Світової війни, український прапор повівав на головних вулицях міста Вінніпеґу.

                      В травні 1939 р. Канаду і Вінніпеґ відвідував англійський король Юрій і Станиця БУВ тримала почесну варту, за що отримала подяку від місцевої команди канадійського леґіону, від домініяльиого коменданта і навіть від самого короля Юрія, що його польова канцелярія вислала була з Галіфаксу.

                       Весною 1942 р., на пропозицію і припоручення місцевої військової команди, українці зорганізували сотню Самооборони, завданням якої було на випадок нападу ворожих (німецьких) літаків, повнити санітарну поліційиу службу. Комендантом тієї сотні був Іван Байдак.

                        Він не тільки працював в Інституті "Просвіти", але брав живу участь і в других організаціях і комітетах. І так: був головою Комітету Політичних В'язнів, завданням якого було фінансово допомагати українським політичним в'язням, які каралися по польських тюрмах в Рідному Краю. Був теж головою опалової кооперативної спілки Північного Вінніпеґу.


Д. Микитюк б. УСС


Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації