ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

неділя, 10 серпня 2014 р.

Д-р ЮРІЙ ЯНІВ


(1892 —  1973)

               Учасник визвольної війни — сотник санітарних частин Армії УНР, лікар і дантист Юрій Теодозієвич Янів.

               Він побачив світ 1 серпня 1892 р. в Таврії, на хуторі Цареводарівка у Бердянському повіті і вчився до 1911 р. в реальній школі в Мелітополі, а наступний рік у гімназії в Симферополі. Студії медицини в Київському Університеті св. Володимира перервало покликання до російського війська і висилка на фронт, з якого однак вдалося йому з часом дістати звільнення для докінчення навчання. Диплом із званням лікаря осягнув у тому ж університеті вже за Української Держави, 14 травня 1918 року, після чого, згодом вступив до української армії в 21 Запорізький полк ім. Наливайка. Несучи медичну допомогу другим, сам заразився тифом і від 9 жовтня до 20 листопада 1919 пролежав у Шпиталі ч. 71 Українського Червоного Хреста у Вінниці. Потім ділив всю незавидну долю українського війська, дбаючи за здоровельний стан вояцтва, в ранзі сотника, на постах лікаря-хірурга Військового Шпиталю ч. 1 у Вінниці, потім завідуючого Санітарною "Летучкою" (за тодішньою назвою польового шпиталика)   1-ої Запорізької Стрілецької Дивізії,  згодом  старшого ординатора Армійського Рухомого Запасного Шпиталю ч. 1. В часі відвороту поляків з Києва в 1920 р. один Летучий шпиталь опинився на короткий час у Станиславові — і в тому місті лікар Янів одружився з Марією Махницькою, сестрою-санітаркою  у  шпиталях УГА.

                     По програній війні сотник Янів опинився із своїм Запасним шпиталем у Ченстохові, звідки вже як головний лікар (від 5. 1. 1921) вкоротці переніс його до Щепйорна, а згодом до Каліша. В січні 1922 р. передав він шпиталь д-рові Добриловському і переїхав до дружини у Львові з надією відкрити лікарську практику, але на це не дістав дозволу від поляків. Тоді поробив заходи, щоб переїхати до Чехо-Словаччини — і у Брні від 1 листопада 1923 р. в Університеті ім. Масарика студіював медицину, яку закінчив дипломом доктора 27 червня 1927. Не будучи однак громадянином не міг відкривати ординації, то ж став працювати у Стоматологічній Клініці, а при тім студіювати дантистику. В жовтні 1936 р. у Державнім Інституті Зубної Хірургії у Брні захистив кінцеві іспити і одержав третій у житті диплом, тим разом "дантистичного хірурґа". 9 червня 1938 р. одержав з Державної Палати право на відкриття власної практики, чого однак не вдалося йому здійснити через політичні зміни в державі і війну.

                      Перед наступом большевицьких військ на Прагу, в травні 1945 р. панство Янови долучилися до українців з Модржанської гімназії і разом евакуювалися до Німеччини, де на різних етапах працював як гімназійний лікар і провадив дантистичну ординацію.

                      Хвиля переселення з таборів "переміщених осіб" завела д-ра Янова в 1949 р. до Боффало у ЗСА, звідки по 6-ох літах перенісся на останній життєвий етап до Клівленду в Огайо. Неласкаві вимоги медичного світу ЗСА не сприяли людині з трьома "старокрайовими" дипломами і практикою стати в заокеанській вільній країні на власні ноги ліцензіонованого професіоналіста, то ж старший вже еміґрант мусів погодитися заробляти на життя в дантистичній лябораторії.

Степан Кікта

Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації