До Об'єднаних Націй,
на руки Генерального Секретара
В Нью Йорку, Н. Й.
Подаємо до Вашого ввічливого відома, що реєстр злочинів комуністичного російського уряду над Українським Народом — (насильна, мілітарна окупація Української Самостійної Держави в рр. 1918-1920, знищення української християнської Церкви, геноцид — штучний голод в Україні в рр. 1932-1933, що спричинив смерть мільйонів українців, масові розстріли українських патріотів, депортації українців до таборів невільничої праці, нищення українських культурних пам'яток в Україні, музеїв, зокрема спалення Київської Центральної Національної бібліотеки, арештування і заслання у тюрми і концтабори тисячів українських інтелектуалів і їх вбивства) — збільшився на новий злочин, а саме: на цвинтарах українських вояків, що боролись за Вільну, Незалежну, Суверенну Українську Державу, — у Львові й інших місцях московські бульдозери розкопують вояцькі могили, а грабарі розкидають тлінні останки похоронених там українських вояків.
У всіх культурних народів світу є свято шанований звичай, що вояцькі могили, хто б в них не спочивав, свій чи чужий вояк, є предметом загальної пошани. Одначе московський червоний Кремль у свойому ворожому поході проти Українського Народу через варварське нищення українських вояцьких могил дав ще один доказ, що він боїться не тільки живих борців за Волю України, але і тих українських вояків, яких тлінні останки вже десятки літ спочивають на кладовищах українських земель і становлять національну пам'ятку Українського Народу. Ця варварська поведінка комуністичної червоної Москви є наявним доказом порушення визнаваного через весь культурний світ гуманізму у ділянці пошани вояцьких могил, яких культ зберігають усі культурні народи.
Подаючи до Вашого ласкавого відома, просимо Вас прилучитися до нашої протестаційної акції через внесення Вами окремої протестаційної ноти проти варварського нищення комуністичним урядом СССР українських вояцьких могил із часу визвольної боротьби Українського Народу.
За Світову Раду Українських Комбатантських Організацій:
Д-р Володимир Ґалан, голова Іван Поритко, секретар
Перші жертви
-
(Зі споминів військового звітодавця Р. Т.) При головному шляху
Львів—Київ, на віддалі може одного кілометра від Бродів, під лісом у затиші
розташований...
5 років тому
Немає коментарів:
Дописати коментар