ДОКУМЕНТИ ДО ІСТОРІЇ УД УНА

(З архіву «Вісті Комбатанта»)



Передруковуючи понижче архівні матеріяли, зберігаємо в них їхню оригінальну мову і правопис.


Редакція




ДОКУМЕНТ Ч. 1


 14. Ґрен. Див. Зброї СС (Гал. ч. 1.)       Кв. Див. Шт. дня ЗО. 10, 14.


Відн.: Святкування 1 Листопада.


Сьогодні минає 26 років від хвилини, коли українські війська зайняли Львів і цим збройним чином обстояли національні права свого народу.


Після 9-ти місяців українсько-польської війни українське військо перейшло Збруч, бо не могло встоятись перед поляками, що їх піддержували держави Антанти. Мимо цього цілими роками продовжували вони там завзяті бої з другим відвічним ворогом — червоною і білою Москвою.


Вояки дивізії! 1-ше Листопада 1918 року — це день, в якому згадуємо лицарські вчинки наших батьків. їхня боротьба, їх кров не пішли марно! Хоч не стало сили на полях боїв, український нарід не пропав! Мимо несчисленних жертв крови й життя, мимо сотень тисяч вивезених у сибірські тундри і постійного утиску нашої національної свідомости, український народ є нині куди сильніший, як колинебудь передтим.


Нині шаліє нова війна, що в ній нема пощади для того народу, який не вміє боротися зі зброєю в руках. Ми українці знову станули руч-поруч із німецьким вояком, щоб спільно із іншими народами Европи вирішити, на сей раз уже остаточно, і свою долю у нещадній боротьбі з навалою червоної Москви...


Наша дивізія є в цих поновлених змаганнях за волю українського народу ядром нашої нації. Нашим обов'язком, вояки дивізії, є продовжувати своїми боєвими вчинками військову традицію нашого народу, щоб не лише молоді народи Европи, а й Україна, що до них належить могли перевести новий лад на європейському континенті. Наші криваві труди — це продовження визвольних змагань наших батьків.


Ідіть їхніми слідами, не уставайте в боротьбі з вашим відвічним ворогом. Ввесь український народ буде нам вдячний! Нашим завданням є знищити большевицького ворога! Нашою ціллю _ перемога над ним!


** *

Цей заклик прочитати українським воякам у дні 1-го листопада.

Роздільник: І—IV                                                                                           з.п.
                                                                                                                 підп. Цоґляуер

За згідність перекладу:                                                                       СС-Гауптштурмфюрер

В-Унтерштурмфюрер                                                                             і Начальник VІа.

Повідомлення про смерть Митрополита А. Шептицького

ДОКУМЕНТ Ч. 2

14. Грен. Див. Зброї СС (Гал. ч. 1.)                                           Див. Шт. Кв.. дня 10. 11. 44.

Командир

                                     В середу 1 листопада 1944 р. помер у Львові

                                                    Його Ексцеленція
                                     Митрополит українсько-католицької Церкви

                                            Андрей граф ШЕПТИЦЬКИЙ

                                        Наша дивізія тратить в Його Ексцеленції

                                         одного із своїх найвизначніших приятелів

                                                     і найстарших добродіїв.

                                                                           ***

З приводу смерти  високодостойного   Митрополита  Андрея графа Шептицького наказую:

1. Полеві духовники дивізії мають присвятити в неділю 19. 11. 44. Панахиду (Заупокійну Службу Божу)  пам'яті Покійного Митрополита.

2. В проповіді висвітлити діяльність та всі заслуги Митрополита графа Шептицького, як теж вказати на Його єдине в своїй багатогранності значіння для українського народу.

3. У всіх частинах присвятити в тижні від 12.—19. 11. 44. в рямках світоглядового навчання  1  годину Особовості Покійного Митрополита.

Напрямні для доповіді видасть Відд. VI. дивізії.


 Розподільник: І + IV                                                                                   підп. Фрейтаґ
                                                                                                                    СС-Бріґадефюрер
                                                                                                               і Генерал-Майор Зброї СС

                                                                                                                      Командир Дивізії

ДОКУМЕНТ Ч. 3.


14. Ґрен. Див. зброї СС (Українська ч. 1.)   Див. Шт. Кв., 17. 11. 44

Відн.: Світоглядове виховання.

Райхсфюрер-СС зарядив на пропозицію Командира дивізії перейменування дивізії на 14. В-Ґрен. Дивізії Зброї СС (українська ч. 1.).

Значення цього наказу з'ясувати стрільцям при світоглядовому навчанні за такими напрямними:

1) Дивізію зложено в основі в Генеральній Губернії з людей із Области Галичина. На цій основі одержала дивізія названня «галицька ч. 1».

2)  3 часом ставала дивізія щораз більше сукупністю українських людей з усіх просторів України і має бути теж в майбутньому військовою батьківщиною всіх українців. Тимто поняття «галицька» стало завузьке і з цих міркувань Райхсфюрер наказав перейменування на «українська».

3) Перейменування стоїть у тісному звязку з загостренням боротьби всього українського народу проти большевизму.

Так, як наші ряди в дивізії з дня на день сильнішають, так і прибирає кожного дня на силі повстанчий рух в українському запіллі.

Ми раді всім товаришам, які приходять до нас з інших дивізій Зброї-СС та з робітничих таборів Райху. Ми горді з того, що —  як довідуємось — командир дивізії «Вікінґ» пращав наших товаришів такими словами:

«Добровольчі бійці проти большевизму!

Три тижні великобоїв щонайтяжчих лежать за нами. Ви виповнили кожний на своєму місці обов'язок і цим причинилися, що фронт проти многократної переваги ворога міг бути вдержаний. Райхсфюрер-СС наказав відпустити Вас з дивізії і перевести до добровольчої галицької дивізії СС. Я дякую за Вашу виказану волю до боротьби проти большевизму і бажаю Вам у рядах Галицької добровольчої дивізії СС жовнярського щастя аж до перемоги над нашим відвічним ворогом — большевизмом».   


Через це перейменування сповнилося довголеліяне нами всіма бажання. Але цим переймаємо на себе також святе зобов'язання: «Зберегти єдність України!»

Передумою для цього є, щоб ми по-братньому усунули всі протиріччя. Кожен кожному ладен допомогти, де лише заходить потреба. Створити велику товариську спільноту і стати потрібною бойовою одиницею за нарід і вітчизну, спроможною встоятись у всіх важких боях з непримиримим ворогом — большевизмом.


Всі земляцькі розбіжності між західніми і східними українцями мають зникнути в годині найважчої долі нашого всецілого народу.

 Роздільник: І + IV

ДОКУМЕНТ Ч. 4


                                                               Звідомлення
                                                            22 листопада 1944
про стан по той бік фронту, подане сотн. Навроцьким з памяти на основі прочитаних звітів                                                         розвідчиків.


Населення:
мужчини 18—35 до війська. Після 2-3 тижнів вишколу — на фронт. Родини дезертирів вивозять в напрямі на Броди.


У Львові НКВД запрягло до праці всіх сторожів і вони виготовляють списки мешканців і на основі тих вивозять інтеліґенцію польську і українську.


У Львові працює австралійський Червоний Хрест, продає харчі по мінімальних цінах, але на загал є голод. Польські гроші уневажнені.


Настрої у больш. війську:
є добрі, харчі лихі. Клич — ідем до Берліна. Пропаганда проти Англії. Кажуть: Берлін ось-ось займемо, а тоді будемо бити англійців.


Большевики думають, що англійці мають у них маса шпіонів, які стоять у зв'язку з УПА і вони уможливили переїхати Лебедеві до Англії для переговорів.


УПА працює дуже сильно від Припяті до Карпат. Нападають на обози, зривають мости і шляхи.
Німці ствердили правдивість цих вісток (на основі спостережень і шифрованих депеш большевиків).


Між Перемишлянами і Бережанами є великий відділ під командою вищого німецького старшини (правдоподібно СС-добров.).


Старшини з Дивізії, що стрічаються з людьми УПА передають такі непотверджені вістки: багато добровольців СС в лісах в УПА і між ними має бути сот. Мамчур і о. Дурбак. Є певні натяки на це, що там є також і пор. Качмар.