ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

неділя, 19 вересня 2010 р.

ПЕРЕДРУК БЕЛЛЯРІЙСЬКОЇ/РІМІНСЬКОЇ ГАЗЕТИ „БАТЬКІВЩИНА"

Олександер МАЛИЦЬКИЙ        

У квітні 2009 року появився передрук тижневика „Батьківщина" (596 сторінок), одного з двох головних періодичних видань, що появлялися в роках 1945-47 в таборах біля італійських місцевостей Беллярія й Ріміні, в яких англійці помістили були більшість колишніх вояків 1-ої Української Дивізії Української Національної Армії, що здалися в полон їхній армії (другим тамошнім головним періодичним виданням був щоденник „Життя в Таборі").  

До часу, коли появився цей майже повний передрук „Батьківщини", що його роками дозбирував, реставрував і упорядковував п. Юрій Гнатюк, подолавши при цьому величезну працю, а згідно з оригіналами реконструював увесь цей матеріял п. Теодосій Гальма, можна припустити, що в нікого й ніде не збереглася така майже повна збірка випусків цього періодика, в якій до комплекту бракує лиш число 7 з другої половини листопада 1945 року, що, як і попередні випуски, появилося накладом 10-ох примірників, на машинці до писання через кальку, як останнє так друковане. Його ніяк не вдалося відшукати. Восьме число появилося вже накладом 200 примірників циклостилевим друком, а дев'яте й дальші — накладом 500 примірників на фототипі.

Формат сторінок передруку дещо збільшено в порівнанні з оригінальними сторінками, що дуже улегшує читання друку, а сам друк узгоджено одностайно щодо його кольору, який дуже коливався в оригіналах, від нормального до інколи майже нечіткого. Це теж вимагало великої праці й умілости при реконструюванні сторінок.

Обом, отже, вищезгаданим видавцям цього передруку треба висловити велику подяку за удоступнення цього рідкісного періодичного видання, як і історикам української преси, так і загальній публіці, зацікавленій в атмосфері, що панувала в житті-бутті таборовиків і яка віддзеркалюється в матеріялах „Батьківщини".

Перший випуск „Батьківщини" появився 7 жовтня 1945 року в таборі біля Беллярії, де газета виходила до 21 жовтня цього ж року (ч. 3), а з переїздом до табору біля Ріміні, появилося ч. 4 з 29 жовтня цього ж року, й там газета появлялася до свого кінця, тобто до 4 травня 1947 року (ч. 15 [77]). Газета мала також місячний релігійний додаток під назвою „Хвалім Господа", що появлявся від березня 1946 року (ч. 1) до березня 1947 року (ч. З [13]).

Відповідальним редактором „Батьківщини" був до 19 серпня 1946 року (ч. 32 [45]) [хорунжий] С[емен] Федюк, а з його захворінням цей пост перебрав [підхорунжий] В[асиль] Верига (від 25 серпня цього ж року (ч. 33 [46 і 47]) до 8 грудня 1946 року (ч. 47 [61]) і, врешті, до кінця появи періодики редагуванням займалися члени редакційної колегії. Відповідальним редактором додатку „Хвалім Господа" був о. [поручник] Е[мануїл] Кордуба.

Крім постійних рубрик, що подавалися в майже кожному випуску, а саме „Таборовий літопис/3 таборового життя", „Українці в світі", „З тем тижня", „З життя в краю", „Огляд світових подій", „Чи знаєте, що ...",  „Голоси преси", „В кривому дзеркалі",  „На марґінесі" та деяких інших, багато здебільша передових статтей було присвячено чільним постаттям української культури й історії, а саме о. М. Шашкевичеві (чч. 5 і 21 [34]), митрополитові А. Шептицькому (ч. 5), І. Котляревському (ч. 6), князеві Ярославові Мудрому (ч. 6 [19]), полковникові І. Богунові (ч. 7 [20]), Т. Шевченкові „Наука Шевченка/Велетень української літератури" (чч. 9 [22] і 10 [72]), гетьманові І. Виговському (ч. 10 [23]) і (ч. 10 [23]), М. Гоголеві (ч. 10 [23]), І. Нечуєві Левицькому (ч. 12 [25]), М. Міхновському (ч. 18 [31]), отаманові С. Петлюрі й полковникові Є. Коновальцеві (чч. 19 [32] і 20 [33]), І. Франкові й М. Драгоманову (ч. 21 [34]), генрал-хорунжому М. Тарнавському (ч. 24 [37]), княгині Ользі й князеві Володимирові Великому (ч. 28 [41]), гетьманові Б. Хмельницькому (ч. 29 [42]), гетьманові І. Мазепі (ч. 26 [39]), Ю. Федьковичеві (ч. 31 [44]), О. Ольжичеві (ч. 40 [54]) і Ю. Яновському (ч. 7[69]).

Було також багато статтей про визначні події української історії, а саме: „Українські Січові Стрільці та Українська Дивізія "Галичина"  (чч. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8), „Карпатська Україна" (ч. 2), „Ціль та причини Другого Зимового Походу" (ч. 3), „1 листопада 1918 року / Листопад" (чч. 4 і 42 [56]), „Трагедія під Базаром" (чч. 8, і 46 [60]), „Запорізькі Січі" (чч. 8,9,13 [26]), „Посвята та віра у власні сили" [Зимовий Похід] (ч. 10), „У 13-ту річницю" [про чин і засуд Біласа й Данилишина] (ч. 12), „Значіння 22-го січня" (ч. 2 [15]), „Крути / Чому Крути?" (чч. З [16] і 4 [66]), „Багатомовна подія" [Берестейський мир] (ч. 4 [17]), „Шляхом Андрія Боголюбського" (ч. 8 [21]), „Невміруща ідея" [Самостійність Карпатської України] (ч. 11 [24]), „Коліївщина" (ч. 14 [27]), "Поворот до України" [Засимільованих] (ч. 12 [25]), „День української фльоти" (ч. 16 [29]), „Зруйнування Чортомлицької Січі" (чч. 23 [36] і 27 [40]), „Руська Правда" (ч. 25 [38]), „Бій під Полтавою" (ч. 26 [39]), „Судів-ництво і кари на Запоріжжю" (ч. 26 [39]), „Броди" (ч. 30 [43]), „Похід об'єднаних українських армій на Київ" (ч. 32 [45]), „Чистка" (ч. 44 [58]), ,,Просвіта73а традицією" (чч. 47 [61] і 48 [62]), „Український пореволюційний театр" (чч. 3[65], 4 [66], 5 [67] і 6 [68]), „З перспективи 30 років" [Про Визвольні Змагання 1919/20-их років] (чч. 8 [70] і 9 [71]).

До статтей, що їх можна вважати з точки зору українства світоглядовими, належали „Наша батьківщина" (ч. 1), „Вперед вперед" (ч. 2), „Праця" (ч. 3), „Ганьба і сором!" (ч. 5), „Значіння театру" (ч. 9), „Рабство чи воля" (ч. 11), „Нема більшої любови" (ч. 5 [18]), „За нашу правду" (ч. 13 [26]), „Народній університет" (ч. 14 [27]), „Слідами боротьби" (ч. 18 [31]), „Хто вони?" (ч. 21 [34]), „Значіння еміграції" (ч. 25 [38]), „Наш успіх" (ч. 33 [46 і 47]), „До проблеми української еміґрації" (ч. 34 [48]), „Наше призначення" (ч. 35 [49]), „Нова політична еміґрація та український визвольний рух"(ч. 38 [52]), „Якими шляхами?" (ч. 39 [53]), „Боротьба за людину" (ч. 40 [54]), „Новітні сирени" (ч. 41 [55]), „Дві річниці" [22 січня 1918 й 1919 року] (ч. З [65]), „Крапка над "і" "(чч. 2 [64] і 5 [67]), „Наша маральна сила" (ч. 7 [69]), „Большевизм і демократія" (ч. 11 [73]), „В одній громаді" (ч. 12 [74]), „У другий етап" (ч. 14 [76]), і „Слова і чин" (ч. 46 [60]. Прозові твори 17 авторів появлялися майже в кожному випуску; поезія дев'ятьох авторів була заступлена хоч і численно, але не так часто, як проза; було також більше, ніж десять споминів сімох авторів та й декілька некрологів померлим таборовикам. Філятелії про видання пропам'ятних таборових марок-бльока й маркованих листівок-присвячено описи й ілюстрації в трьох випусках.

Наголовок з 1-го числа
Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації