ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

субота, 14 травня 2016 р.

ГЕН.-ХОРУНЖИЙ РОМАН ДАШКЕВИЧ


                 Генерал-хорунжий д-р Роман Дашкевич - один із організаторів новітньої української збройної сили.


                 Роман Дашкевич, народжений у 1892 р., був перед Першою світовою війною одним із найперших організаторів "Січей", з яких рекрутувався головно леґіон Українських Січових Стрільців. Попав у вересні 1916 року в російський полон, що його перевів в Забайкальській області. Після вибуху революції перебрався до Києва, де став одним з організаторів куреня   Січових Стрільців, який розрісся до корпусу. Був організатором та командиром Гарматної бригади Січових Стрільців. Був першим головою Стрілецької Ради, що існувала у тій зразковій військовій формації, як дорадчий орган її командира, полковника Євгена Коновальця. Гарматна Бригада Січових Стрільців вирішила бій під Мотовилівкою 18 листопада 1918 р., який припечатав долю Гетьманщини Павла Скоропадського, — на жаль, у тому бою згинули сотники Федір Черник та Микола Загаєвич, одні з найбільш бойових і бравурних українських старшин нашої Визвольної війни.

                  Після прогри Визвольних змагань Роман Дашкевич вернувся до Львова, закінчив правничі студії, що їх розпочав перед війною, та став у Львові адвокатом. За посередництвом екзильного уряду УНР у Варшаві — дістав від польського міністерства військових справ дозвіл на творення парамілітарної, формально пожежно-спортової організації "Луги", до яких вербував головно, деяких вже наполовину спольщених наших юнаків із передмість Львова та околиці. Пресові видання "Лугу" значно спричинювалися до приєднання до українства львівського й підміського пролетаріяту.

                  Наприкінці Другої світової війни переїхав до Австрії, до Інсбрука та недалекого Куфштайну, де й — у підміському бараку — замешкав аж до смерти. Завів пасіку, жив дуже скромно та писав спомини, які вийшли друком у 1965 р. у Видавництві "Червона Калина" у Нью-Йорку п. н. "Артилерія Січових Стрільців у боротьбі за Київські Золоті Ворота". Був увесь час непохитним українським самостійником-соборником, прихильником Державного Центру УНР за кордоном, з яким зберігав тісний зв'язок.

Дописати коментар

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації