ВОЛОДИМИР БОЯРСЬКИЙ

6.11.1913-22.ХІ. 2009

Народився в с. Станин Радехівського повіту. Народну школу закінчив у Радехові. В 1935 р. був покликаний до польської армії 26-го полку піхоти у Львові. По 6 місяцях перенесений до Городка, до школи підстаршин, яку закінчив у степені старшого стрільця, а при звільнені одержав ранґу капрала.

28 серпня 1939 р. мобілізований до 55-го полку піхоти в Кутні. По 13 днях вдалось прибути до Кутна, але воно горіло і потяг задержався на передмістю. В одній стодолі зформували полк на скору руку. Отримав чоту, бо було брак підстаршин. Почали просуватись у сторону Модліна, без зброї і без амуніції. Довелось кінчати війну у Варшаві. 28 вересня, по капітуляції попав у полон. До Млави полонених гнали пішки, а у Млаві потягом повезли до Східної Прусії, висадили в Гоґенштайні і там залишили на кілька тижнів, а на зиму перевезли до Пройсіш Еллон над Балтійським морем. Звідти Володимир попав на працю до господаря („бавора"), близько литовської границі. Через рік звільнили з полону, але він далі працював в „баварів" як цивільний робітник.

В 1943 р. Володимир утік і був якийсь час вдома. За втечу загрожував концтабір, тому він зголосився до Української Дивізії, але його покликали щойно як військо відступало, коли ішов бій за Тернопіль. У квітні 1944 року пройшов вишкіл у Кіршбаум і Нойгаммер, відбував службу у Словаччині й Австрії - в запасному полку як шофер у автомобільній сотні.

По закінченні війни опинився в Австрії, в околиці Ґрацу, короткий час працював при очищенні залізничної дороги. Згодом заанґажувався до праці в Польському Червоному Хресті (Р.С.К.). По ліквідації станиць ПЧХ в Австрії, переїхав до Італії до Барлєти, а після переслухування, де радили їхати додому, прилучився до міжнародного табору в Реґіо Емілія. Був ще в таборах Преданіо-Анконі, Порто Сан Ґеорґіо; виїхав з II корпусом ген. Андерса до Англії. Там пережив до 1951 р. В травні 1951 р. виїхав до США.

Василь ПЕЛЕХАТИЙ