ПОР. ВАСИЛЬ КРИВОУС

Колишній учасник Визвольних Змагань. Народився З січня 1893 р, в Стегниківцях, тернопільського повіту в Галичині. В 1914 р. скінчив учительську семінарію в Тернополі, але розпочати учительську працю того ж року йому не довелося, бо вже в серпні 1914 вибухла війна, і ідучи за закликом Українського Проводу, зголосився до УСС, щоб із зброєю в руках боротись за кращу долю свого народу. В рядах УСС перебув незвичайно тяжку, в дуже несприятливих зимових місяцях з 1914/15 р. карпатську кампанію.

В 1917 р. він закінчив старшинську школу у ранзі хорунжого. В часі Листопадового перевороту взяв участь в боях у Львові, обороняючи залізничий двірець Підзамче.

Опісля в рядах "Куреня Смерти" І. Бриґади УСС-ів бере участь у дальших бойових діях в часі облоги Львова. В боях відзначився відвагою і світив прикладом для других, за що був піднесений до ранги четара, опісля поручника.

Особливо ж гідною згадки є його участь в пам'ятнім "Вовчухівськім прориві". Село Вовчухи — були для поляків ключевою позицією між Городком і Судовою Вишнею для удержання зіалізничого получення між Львовом і Перемишлем, куди ішли всі польські достави і поповнення в людях і матеріялах із заходу до Львова. Там поляки створили опірні пункти і тримали сильні залоги, які постійно намагалися відсунути український фронт подальше на південь від залізничої лінії. І одним з найважніших стратегічних плянів Начальної Команди тоді було зайняти Вовчухи і перервати залізничну лінію. Згідно з тим пляном — в половині лютого 1919 під Вовчухами розгортались завзяті бої, які продовжувались із змінним щастям. З початком березня на той відтинок вислано випробуваний і досвідчений "Курінь смерти УСС-ів" під командою пор. Івановича і славний "Гуцульський курінь" під командою пор. Голинського. Дня 8. березня 1919 оба курені приступили до вирішальної офензивної акції і, наступаючи чотирма лавами, сильним бравурним ударом зломили опір польських відділів і приступом заняли Вовчухи. Після того перейшли залізничну лінію і заняли село Родатичі вже на північ від залізничного шляху, 9 березня заняли приступом Братковичі, а 10. березня — село Бурґталь. Так лінію Львів-Перемишль було прорвано, встановлено зв'язок з північною групою І. Корпусу УГА і замкнено український перстень довкола Львова.

Пор. Василь Кривоус взяв чинну і відповідальну участь у тій акції, ідучи враз із стрільцями до наступу на чолі сотні, не дивлячись на сильний ворожий вогонь, перейшов мочари і здобув призначене йому місце, вив'язуючись 3-ої сотні "Куріня смерти". Він зі своєю сотнею вийшов блискучо із свого завдання.

Бої за Вовчухи відомі в історії як "Вовчухівська операція", яка належить до найбільш завзятих і переможних боїв УГА.     

Опісля він в складі "Куріня смерти" брав участь у дальших бойових операціях. Був два рази ранений і разом з УГА перейшов Збруч у серпні 1919. Пізніше попав до "Чотирокутника Смерти", де його теж не минув тиф. Видужавши, знов пішов на фронт і в квітні 1920 року попав у польський полон. Видіставшись з полону, повернувся на рідні землі і учителював у Рідній школі в Рогатині і, маючи музикальні здібності, організував хори, а також стояв у проводі кружка Рідної Школи та був головою філії Просвіти.

По другій світовій війні Кривоус прибув до Канади і, осівши в Торонті посвятився знову учительській праці. Від 1963 року працював директором Рідної Школи при Філії УНО-місто, а також провадив якийсь час хор при церкві МБНП. Він був співосновником і одним із перших голов Об'єднання Українських Педагогів та скарбником 469. Відділу УНСоюзу.

Він був також нагороджений пропам'ятним хрестом УСС.

Д-р С. Булак