ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

неділя, 22 грудня 2019 р.

СОТНИК СЕМЕН МАҐАЛЯС


Семен Маґаляс — це культурно-освітній діяч, сотник Української Галицької Армії, співпрацівник Державного Секретаріату Військових Справ Західньої Української Народньої Республіки. У 1920 році Начальник Відділу Закордонних Зв'язків Головного Управління Генерального Штабу Української Народної Республіки, один із засновників Української Військової Організації (УВО), політичний в'язень. З 1922 року директор Організаційного Відділу Головного Виділу Товариства "Просвіта" у Львові.

С. Маґаляс народився 17 травня 1885 року у Винниках, коло Львова, в Західній Україні. Батьки, досить заможні хлібороби, післали сина до Академічної гімназії у Львові, яку він закінчив іспитом зрілости в 1906 р.

У 1908-9 рр. С. Маґаляс відбув однорічну військову службу при 24 полку австрійської армії у Відні. Там він організує перший курс для неграмотних вояків. І це був початок його самостійної культурно-освітної праці.

Вернувши з війська, С. Маґаляс продовжує свої правничі студії на Львівському університеті, а рівночасно включається в працю Просвітньо-Організаційної Комісії Т-ва "Просвіта". Він їздив у підльвівські села з популярними доповіддями з української історії і літератури. Був навіть головою філії "Просвіта" на львівський повіт, а також інструктором руханкової групи молоді в "Соколі". У студентському житті належав до засновників Правничої Секції при Академічній Громаді у Львові. Разом із Осипом Навроцьким і В. Ґадзінським їздив до австрійського Міністерства Освіти у Відні в справі українського університету у Львові.

С. Маґаляс короткий час учителював у господарській школі в Милованні, коло Товмача. Маючи добру опінію з господарської школи, д-р Е. Олесницький запрошує С. Маґаляса до співпраці в новозаснованім Крайовім Т-ві "Сільський Господар" в характері інспектора-організатора. Тоді він об'їхав цілу Галичину та основно запізнався з життям нашого села, для якого хотів присвятити  своє життя.

На тій роботі застала його перша світова війна в 1914 році. Як старшина резерви, четар, був зараз мобілізований. Війну закінчив ступнем сотника (капітан австрійської армії).

Зараз по розвалі Австро-Угорської держави він зголосився в Тернополі до Військового Секретаріяту (Міністерство Військових Справ). Сотник Петро Бубела, заступник міністра, призначив його референтом озброєння Української Галицької Армії. Сотник С. Маґаляс, за згодою Головного Отамана С. Петлюри, постачав 100000-ну Українську Галицьку Армію зброєю і амуніцією з військових магазинів Наддніпрянської України, одинокого тоді джерела  нашого  озброєння.

Відтак, коли цю референтуру, по вичерпанні запасів зброї і амуніції в Україні, зліквідовано, Семена Маґаляса, Остапа Луцького (1883-1941) і князя Василя Вишиваного (Габсбурґа) міністерство військових справ приділило до Головного Штабу Головного Отамана С. Петлюри, де він спершу був заступником, а пізніше начальником  закордонного відділу.

У 1920 році, міністер військових справ УНР полковник Володимир Сальський (1885-1940) іменував сотника С. Маґаляса начальником Мобілізаційного Відділу. При Головній Управі Генерального Штабу Армії УНР перебув до лютого 1921 р. Згодом вертається до Львова, щоб далі продовжувати боротьбу за волю України, але вже не зброєю, але просвітною працею.
Він, разом з другими старшинами, співорганізатор Української Військової Організації (УВО), він теж активний в "Молодій Громаді", але головну увагу він звернув на працю в Матірному Т-ві "Просвіта" у Львові.

В лютому 1922 року Семен Маґаляс перебрав обов'язки директора канцелярії Головного Т-ва "Просвіта" у Львові і керує роботою цієї канцелярії аж до вересня 1939 рону, тобто до окупації західньо-українських земель більшовиками.

Про працю С. Маґаляса в "Просвіті" треба було б писати окрему студію. Може це хтось зробить. Сам С. Маґаляс, мабуть, залишив свої спомини про працю в "Просвіті". Якщо ні, то ще багато просвітянських діячів живе і вони повинні про цю велетенську працю "Просвіти" написати.

С. Маґаляс, як директор канцелярії, тримав руку на живчику всієї просвітянської праці. Він ніс головну відповідальність за своєчасне виконання всіх постанов і за постійний зв'язок з філіями, читальнями і всіма крайовими та повітовими установами, що співпрацювали разом з "Просвітою"над розбудовою українського культурного життя в Галичині.

Друга світова війна і окупація Галичини більшовиками у вересні 1939 р. не тільки припинила діяльність "Просвіти", але і всі її надбання по-вандальськи знищила. В той час С. Маґаляс працював у Шкільній Кураторії на Львівську область, а пізніше був начальником постачання на Політехніці у Львові.

За німецької окупації Галичини, в перших місяцях, українці зорганізували власну українську управу міста з проф. Юрієм Полянським на чолі, а Семен Маґаляс був секретарем цієї управи. Відтак, коли управу міста перебрали німці, С. Маґаляс залишився начальником 4-ої дільниці міста — всіх дільниць у Львові було за німців 11.

По закінченні Другої світової війни С. Маґаляс з дружиною опинився на короткий час у Німеччині, а в 1949 році виїхав до США, до Ньюарку, де й помер.


Андрій Качор

Немає коментарів:

Шукати в цьому блозі

Популярні публікації