Б. Підгайний ще молодим юнаком вступив в лави Української Військової Організації, а згодом Організації Українських Націоналістів у Західній Україні. Його життя було повне небезпеки, жертовности та трагедії. Засуджений на кару смерти польським судом за участь у замаху на польського міністра освіти Пєрацького, він щойно з вибухом війни втікає на волю. Та вже незабаром Організація висилає його в Україну і там він стає свідком жахливого німецького панування над українським народом. Скриваючись перед німецькою поліцією, він вступає в ряди Дивізії "Галичина" і як командир 3-ої сотні 30-го полку бере участь в битві під Бродами. Згодом бере участь у всіх бойових діях Дивізії, а після капітуляції попадає в полон до Ріміні. З полону втікає і займає високе становище в Закордонних Частинах Українських Націоналістів.
Нова трагедія чекає його в Німеччині. Його одинокий син гине в мотоциклетній катастрофі, спричиненій п'яним американським вояком. Згодом він глибоко переживає трагічні смерті своїх близьких приятелів: ген. Романа Шухевича - Чупринки, командира Української Повстанської Армії, та Степана Бандери, провідника Організації Українських Націоналістів.
Опинившися на еміграції в Канаді, негайно включився в громадське, церковне й політичне життя.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар