З АРХІВУ МИНУЛОГО
Проводить голова Місії Андрій Лівицький і протоколує д-р Горбачевський.
Початок в 11 год. перед полуднем.
Голова Місії Андрій Лівицький, відкриваючи засідання, з'ясовує домагання ставлені польським урядом для нав'язання прихильних взаємовідносин. Обіймають вони три точки:
1. Українська держава зрікається своїх суверенних прав на Галичину;
2. Кордони межи Польщею і Сх. Україною установлюються в той спосіб, що гранична лінія проходить на схід від Буга — при чім Холмщина припадає Польщі;
3. Земельне питання буде розглянено в установчім парляменті, а до того часу признані будуть за земельними власниками юридичні права звязані з посіданням землі.
Мін. Микола Ковалевський інформує про скрутне положення військове. Частини Галицької Армії перейшли з ген. Тарнавським до Денікіна а решта війська неспосібна до бою бо 75% жовнірів хорі. Треба згодитися на домагання польської сторони бо се одинокий спосіб рятовання України.
Проф. д-р Студинський висказує(ть)ся рішучо проти зречення щодо Галичини.
Д-р Ст. Витвицький домагається вилучення справи Східної Галичини з теперішніх переговорів з тим що вирішення сеї має наступити пізніше.
Леонід Михайлів полемізує з Витвицьким, домагається приняття польської формули бо інакше наражене на небезпеку держав, питання України.
Мих. Новаковськнй обстоює становище д-ра Витвицького.
Андр. Лівицький стараєся в довшім виводі ви(к)ладати користи для України з заключення з Польщею договору. Зречення суверенности на Галичину не буде мати значення на коли буде застережена для Галичини широка автономія. Коли нас зліквідують — то не буде кому боронити інтересів Галичини.
Проф.Студинський реплікує виводи Лівицького а Ковалевський підпирає сі виводи (тобто Лівицького).
Понятенко вказує на се що для України порозуміння з Московщиною з огляду на централізм є неможливе і тому треба опертися на Польщу яка має в порозумінню з Україною інтерес свого економічного розвитку.
Крипякевич вказує на те, що пропоновані поляками межі на схід від Буга (отже по Горині) криють у собі небезпеку бо відкривають ніким не боронену дорогу до Києва.
На тім засідання перервано та відложено дальшу дискусію о 4. годині по полудні до 6-ої години вечером.
Продовження
починається о годині 6.45 вечер. при участи тих самих осіб що й попередньо з виїмком проф. д-ра Студйнського.
Проводить Голова Місії Андр. Мих. Лівицький, — протоколує д-р Горбачевський.
Д-р Витвицький звертає увагу, що поляки використають заяву на шкоду України а зокрема Галичини. Дипломатична Місія не має компетенції складати в справі Галичини заяви без виразного поручення правительства 3. О. У. Н. Р. в так важкій справі вказане є ... (не читке) порозуміння з загалом громадянства Галичини а се, покищо, неможливе.
Андрій Лівицький пропонує стілізацію деклярації щодо кордонів у той спосіб що кордон межи Україною і Польщею проходить по давнім кордоні межи б. Австрією і Росією.
Мшанецький заявляє що буде голосувати проти пропонованої деклярації бо не бачить передумов, які оправдують таку велику жертву з боку України і не має певности що сповнення сего що бажають поляки принесе позитивні успіхи.
Л. Михайлів інформує щодо теперішнього стану військового на фронті Шепетівка-Проскурів, а се становище принаглює до вирішення справи політичної деклярації по думці бажань польського уряду.
По замітках д-ра Витвицького і Понятенка на тему наслідків з приводу подання або зачекання подання деклярації відповідаючої бажанням польського уряду ставить голова місії деклярацію на голосовання: а) уступ деклярації відносячійся до земельного питання в стилізації: «Земельне питання вирішене буде українським парляментом... До того часу за був. землевласниками лишаються юридичні відносини до землі, яка перейшла в користування селян»
— з'єднав у голосуванні 4 голоси — проти 3 —
б) уступ щодо кордонів у тім розумінню, що кордон межи Польщею і Україною має проходити по р. Стир.
— з'єднав за собою 4 голоси, проти цего заявилося 3 голоси.
в) За уступом деклярації в справі становища Галичини сформуловано: «Справа устрою Галичини буде вирішена на основі широкої територіяльно-національної автономії»...
— заявилося (з дочисленням голосу Голови) 4 голоси а за відкинення цього уступу цілком — 4 голоси.
г) Пропозиція щодо Галичини делегатів в стилізації: «Справу Східної Галичини передається до вирішення Мирової Конференції...»
— осягнула в голосованню — 4 голоси; проти — 4 — які заявилися проти неї.
Понятенко домагаєся поновного голосовання і підання цілої деклярації «ен блок» під рішення.
Голова заряджує поновне голосовання і ставить під рішення всі три уступи: а, б, в нараз.
— Вислід голосовання: за приняттям (разом з головою) — 4 голоси, — проти — 4 голоси.
На тім засідання закінчено дня 17. падолиста 1919 р. в год. 5-ій рано.
__________________
*) 3 оригіналу збереженого в приватнім архіві родини Др. Горбачевського.
Засідання Української Дипломатичної Місії до Польщі відбувшогося в Варшаві дня 16 падолиста 1919 р.
Присутні: Голова Місії — Андрій Лівицький, 1 уповн. голови — Леонід Михайлів, 2 уповн. голови д-р Стефан Витвицький, Прокіп Понятенко, д-р Антін Горбачевський, д-р Мих. Новиковський, Петро Мшанецький і Борис Ржепецький. Запрошені: д-р Кирило Студинський, д-р Крипякевич, міністер Ковалевський.Проводить голова Місії Андрій Лівицький і протоколує д-р Горбачевський.
Початок в 11 год. перед полуднем.
Справа установлення основ для польсько-українських взаємовідносин:
Голова Місії Андрій Лівицький, відкриваючи засідання, з'ясовує домагання ставлені польським урядом для нав'язання прихильних взаємовідносин. Обіймають вони три точки:
1. Українська держава зрікається своїх суверенних прав на Галичину;
2. Кордони межи Польщею і Сх. Україною установлюються в той спосіб, що гранична лінія проходить на схід від Буга — при чім Холмщина припадає Польщі;
3. Земельне питання буде розглянено в установчім парляменті, а до того часу признані будуть за земельними власниками юридичні права звязані з посіданням землі.
Мін. Микола Ковалевський інформує про скрутне положення військове. Частини Галицької Армії перейшли з ген. Тарнавським до Денікіна а решта війська неспосібна до бою бо 75% жовнірів хорі. Треба згодитися на домагання польської сторони бо се одинокий спосіб рятовання України.
Проф. д-р Студинський висказує(ть)ся рішучо проти зречення щодо Галичини.
Д-р Ст. Витвицький домагається вилучення справи Східної Галичини з теперішніх переговорів з тим що вирішення сеї має наступити пізніше.
Леонід Михайлів полемізує з Витвицьким, домагається приняття польської формули бо інакше наражене на небезпеку держав, питання України.
Мих. Новаковськнй обстоює становище д-ра Витвицького.
Андр. Лівицький стараєся в довшім виводі ви(к)ладати користи для України з заключення з Польщею договору. Зречення суверенности на Галичину не буде мати значення на коли буде застережена для Галичини широка автономія. Коли нас зліквідують — то не буде кому боронити інтересів Галичини.
Проф.Студинський реплікує виводи Лівицького а Ковалевський підпирає сі виводи (тобто Лівицького).
Понятенко вказує на се що для України порозуміння з Московщиною з огляду на централізм є неможливе і тому треба опертися на Польщу яка має в порозумінню з Україною інтерес свого економічного розвитку.
Крипякевич вказує на те, що пропоновані поляками межі на схід від Буга (отже по Горині) криють у собі небезпеку бо відкривають ніким не боронену дорогу до Києва.
На тім засідання перервано та відложено дальшу дискусію о 4. годині по полудні до 6-ої години вечером.
Продовження
починається о годині 6.45 вечер. при участи тих самих осіб що й попередньо з виїмком проф. д-ра Студйнського.
Проводить Голова Місії Андр. Мих. Лівицький, — протоколує д-р Горбачевський.
Д-р Витвицький звертає увагу, що поляки використають заяву на шкоду України а зокрема Галичини. Дипломатична Місія не має компетенції складати в справі Галичини заяви без виразного поручення правительства 3. О. У. Н. Р. в так важкій справі вказане є ... (не читке) порозуміння з загалом громадянства Галичини а се, покищо, неможливе.
Андрій Лівицький пропонує стілізацію деклярації щодо кордонів у той спосіб що кордон межи Україною і Польщею проходить по давнім кордоні межи б. Австрією і Росією.
Мшанецький заявляє що буде голосувати проти пропонованої деклярації бо не бачить передумов, які оправдують таку велику жертву з боку України і не має певности що сповнення сего що бажають поляки принесе позитивні успіхи.
Л. Михайлів інформує щодо теперішнього стану військового на фронті Шепетівка-Проскурів, а се становище принаглює до вирішення справи політичної деклярації по думці бажань польського уряду.
По замітках д-ра Витвицького і Понятенка на тему наслідків з приводу подання або зачекання подання деклярації відповідаючої бажанням польського уряду ставить голова місії деклярацію на голосовання: а) уступ деклярації відносячійся до земельного питання в стилізації: «Земельне питання вирішене буде українським парляментом... До того часу за був. землевласниками лишаються юридичні відносини до землі, яка перейшла в користування селян»
— з'єднав у голосуванні 4 голоси — проти 3 —
б) уступ щодо кордонів у тім розумінню, що кордон межи Польщею і Україною має проходити по р. Стир.
— з'єднав за собою 4 голоси, проти цего заявилося 3 голоси.
в) За уступом деклярації в справі становища Галичини сформуловано: «Справа устрою Галичини буде вирішена на основі широкої територіяльно-національної автономії»...
— заявилося (з дочисленням голосу Голови) 4 голоси а за відкинення цього уступу цілком — 4 голоси.
г) Пропозиція щодо Галичини делегатів в стилізації: «Справу Східної Галичини передається до вирішення Мирової Конференції...»
— осягнула в голосованню — 4 голоси; проти — 4 — які заявилися проти неї.
Понятенко домагаєся поновного голосовання і підання цілої деклярації «ен блок» під рішення.
Голова заряджує поновне голосовання і ставить під рішення всі три уступи: а, б, в нараз.
— Вислід голосовання: за приняттям (разом з головою) — 4 голоси, — проти — 4 голоси.
На тім засідання закінчено дня 17. падолиста 1919 р. в год. 5-ій рано.
др. Антін Горбачевський
__________________
*) 3 оригіналу збереженого в приватнім архіві родини Др. Горбачевського.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар