ВІСІМНАДЦЯТЬ ПРОТИ ТРЬОХСОТ

 (-)

Із світлих фрагментів визвольних змагань

Денікінські війська хотіли використати перемогу нашої Армії. Вони поспішно підходили до берегів Дніпра, бо чули, що наші заняли золотоверхий Київ. І хоч їх напрямок ішов на північ, то вони нагло повернули фронт на захід, думаючи, що українські війська кривавляться тільки на те, щоб звільнити Україну від москалів червоних, і віддати її таким же москалям на біло помальованим...

В хвилі, коли Денікін кількома загонами перейшов Дніпро, наша тодішня столиця Кам'янець була в небезпеці. Большевицька група з Одеси зміряла перебитися на північ, через Вапнярку і Жмеринку, загрожуючи Кам'янцеві. Тривожні відомості доходили і від сторони польського фронту.

Та Начальне Командування галицьких і придніпрянських військ вирішило кинути останню резерву, що була під рукою — Бригаду УСС. Вона мала захистити важну вузлову станцію Жмеринку і зіпхати большевицьку групу в сторону денікінців.

В перших днях вересня виїхала Бригада з Кам'янця кількома потягами на фронт. Під містечком Тростянчиком (над рікою Богом) прийшло до першої стрічі. В бою було багато втрат по обох сторонах. Найбільше потерпів І і ІІІ Кур. УСС. (Сот. Чичкевич хотів відразу фронтовим ударом знищити безпощадно большевиків, що окопались на мостовому причілку). Та всеж цей бій підорвав у ворога силу опору. Втікаючи на реквірованих підводах, опинились большевики біля Христинівки і Уманя.

Післаний на розвідку відділ кінноти УСС в силі 18 шабель під командою хор. Петруняка, довідується, що біля Христинівки стоїть великий обоз під охороною 300 піхоти і 10 скорострілів. Не надумуючись довго, хор. Петруняк наскакує негайно на ворога і добуває велике майно. Біля 1000 шт. кримських волів і овець, касу, вози і коні. Цей наскок навів ще більшу паніку на ворога, а нашій інтендантурі приспорив чимало користи. Волами обділено всі сусідні групи і кожній було подостатком.

  Відділ кінноти дістав окрему похвалу від бригади і командуючого групою, а хор. Петруняк був поданий до піднесення на вищий ступінь.