Юрій Тис-Крохмалюк
STAATSMAENNER UND DIPLOMATEN BEI HITLER. Vertrauliche Aufzeichnungen ueber Unter-
redungen mit Vartretern des Auslandes 1939.41. 1967, Frankrurt a/M.
ДЕРЖАВНІ МУЖІ І ДИПЛОМАТИ У ГІТЛЕРА. Тайні записки розмов з представниками закордону 1939-1941. Франфурт/Майн, 1967.
Ця праця, яку написав і видав Андреас Гіллґрубер, складається з двох частин. Перша, яка тут друкується, обіймає роки 1939-1941, другу частину, яка відноситься до років 1942-1944 і появилася 1970 року, опублікуємо в наступному числі Вістей Комбатанта. Своє прізвище автор подав у другій частині.
Для історії України праця Гіллґрубера має значення посереднє: вона насвітлює політику европейських держав-союзників Німеччини, з якої впливаєї їхнє наставлення до проблем нашого народу.
Частина перша.
Стор. 35. Втрати німців у німецько-польській війні (справжні!) виносили 10572 забитих, 30322 ранених і 3407 пропалих. 1 вересня німці мали 88 дивізій; поляки 35 піхотних, 11 кавалерійних полків, 15 дивізій резерви.
Стор. 66. Гітлер тримав у тайні деякі домовлення з СССР, наприклад, те, що визнав Фінляндію як совєтську зону інтересів.
Стор. 93. Усі свої пляни Гітлер будував на переконанні, що після повалення Франції "бліц-кріґом" дійде з Англією до порозуміння. А позатим вірив у своє щастя, потрібне до перемоги.
Стор. 90. Німці рахувалися з тим що їхні втрати у польській війні будуть виносити 180-200000 забитих і 300-500000 поранених.
Стор. 161. СССР забрав північну Буковину і Басарабію; зросла ворожнеча мін Румунією і Мадярщиною за Семигород.
Стор. 198. (3 розмови Гітлера з Чіяном): Байдуже, що говорять російські політики про границі інтересів. Коли говорить зброя і маршують армії, усе це стає неванним і попередні заяви політиків (про російські інтереси у Молдавії) тратять всяке значення у виду переможного походу зброї. (28 серпня 1940).
Стор. 199. 15 березня 1939 Мадярщина зайняла територію в Карпатській Україні. (Гітлер до Чіяно 28 вересня 1940): "В Карпатській Україні настрій незавидно ворожий до мадярів".
Стор. 199. На нараді Гітлера з Молотовим фюрер сназав, що після розбиття Польщі він хотів би заключити мир і здемобілізувати своє військо, бо війна це злий інтерес. Молотов: "Досягти ціли війною є більш коштовне, як мирним способом!"
Стор. 275. Нотатка до відвідин Петена у Гітлера 24 жовтня 1940 р.
Німеччина мала в той час (стан на 22 червня 1940), включно з Ваффен-СС, 208 дивізій, а Гітлер сказав Петенові, що в березні 1941 р. буде мати 230 дивізій.
Стор. 294. 13 листопада у Гітлера був Молотов. Ще перед тим Гітлер сумнівався, чи йому вдається переконати СССР, що їхній напрям експансії повине бути на Індію. Теж, мабуть, не зможе втягнути СССР до континентального союзу. Невдача Італії в Греції виликала велике погіршення німецької позиції в південно-східній Европі. Гітлер почав схилятися до радикального потягненя: розбити СССР війною влітку 1941 р.
Стор. 321. Гітлер сказав, що має 230 дивізій. (Чиста фантазія: до 1 травня 1941 р. має бути 180 дивізій).
Стор. 384. Болгарсьному дипломатові Драґанову Гітлер сказав на нараді З грудня 1940, що російська гарантія, яку Москва запропонувала Болгарії (Болгарія відмовилася 10 листопада 1940), довела б до введення на болгарську територію кільна російських дивізій, як це зробила у балтійських державах. Далі безоглядна комуністична пропаґанда доведе у короткому часі до збільшовичення цілої країни. Німеччина не зацікавлена Чорним морем, але як би прийшло до конфлікту, то Гітлер заатакував би СССР не на Чорному морі, а на 2000-кілометровій границі там, де було б йому вигідно. Закінчуючи розмову, Гітлер сказав, що небезпека для Балканів є велика. Як прийшло б до кризи без ясного становища Болгарії, то більшовизм вломиться до Болгарії, а що це значить, то Драґанов знає! Єдина можливість для Болгарії - це приступлення до пакту трьох.
Стор. 406. Прибув італійський дипломат Альфієрі 19 грудня 1940. Гітлер каже, що в теперішніх умовах Німеччина змушена зайняти деякі території, які для неї є обтяженням. Приміром, тепер взимі мусить вислати армію до Румунії, де трудна комунікація, але він мусить це зробити, бо може втратити Балкани і джерела нафти. Ця втрата була б важким ударом, який, мабуть, не вдасться оминути, коли англійці заатакують німецькі копальні (вугілля), Саме в той час 16-ту німецьку панцерну дивізію переміщено до Румунії.
Стор. 443. 21 січня 1941 р. нарада У Гітлера: Кайтель, Йодль, Чіяно.
Гітлер сказав до Мусоліні, що вмаршовуючі до Румунії німецькі сили (7 дивізій) є більші, як потрібно до операції у Греції. Одна група буде розміщена в районі Констанци, про що Болгарія просила на випадок наступу росіян з півночі. Друга група залишається в Румунії для спротиву наступові Москви на Галяц.
З дальших розмов виходить, що, на прохання Італії, 11 січня 1941 р. Гітлер погодився вислати з'єднання гірських стрільців до Альбанії.
Стор. 503. 27 березня відбулася розмова Гітлера з японським міністром закордонних справ Матсуона. Гітлер розповів йому, що він хотів досягти своєї мети з Польщею 1939 р. а не війною, але поляки не погодилися. Проти німців було 60 польських дивізій, 6 норвезьких, 18 голляндськних, 22 бельгійські, 138 французьких і 12 чи 13 британських на континенті.
Стор. 504. Як звичайно, ці цифри були фальшиві, бо 1939 р. були тільки польські ворожі дивізії, але не було норвезьких, голляндських, бельгійських, навіть британських (15 вересня було 2 дивізії, а напочатку жовтня ще дві. Під кінець грудня британсьний експедиційний корпус мав 160000 вояків).
У дальшій розмові з міністром Гітлер розповів, що Англія хотіла заключити пакт з Росією, але Гітлер її випередив. Мимо цього він втримує проти Росії 160-180 дивізій. Хоч Гітлер більше не говорив про совєтську небезпеку, але Ріббентроп виявив японцеві, що німецько-російська війна майже певно.
Стор. 525. Муссоліні повідомив Гітлера, що 5 квітня починає наступ на Грецію і Югославію. Німці заатакували югославські міста від заходу і від Болгарії і 17 квітня Югославія скапітулювала. .
Стор. 587. Нарада румунського шефа уряду Антонеску з Гітлером, який заявив, що в минулому році дав гарантію Румунії на прохання короля, але він не сумнівається, що Сталін уважає це ворожим актом. Тому 12 жовтня німецькі війська вмашерували, щоб відвернути гіршу ситуацію. Тоді Молотов відвідав Гітлера і спитав, чи це є акцією проти Росії. Гітлер відповів, що не думає, щоб Росія хотіла заатакувати Румунію але гарантії є звернені проти кожного агресора. Тоді Молотов спитав, чи Гітлер погодиться, коли Росія дасть Болгарії таку саму гарантію і окупує її своїми військами. Гітлер дав негативну відповідь. Це діялося 12 і 13 листопада 1940.
Стор. 587. Молотов: «Фінляндія загрожує Росії і такий стан є несприятливий". Гітлер: "Фінляндія не є районом німецьких інтересів, але вибух фінляндсько-російської війни викличе незносиму ситуацію. На дальший запит Молотова, чи Гітлер погодиться на совєтські бази в Дарданеллах, відповів, що може погодитися на деякі полекші для Росії. Того дня (12-13 листопада 1940) сказав Гітлер: "Через румунські гарантії Росія перейшла на сторону
ворогів Німеччини"!
Стор. 589. Гітлер до Антонеску: «Ситуація така, що Сталін не простить Німеччині, що не допустила його до Балканів!" (12 червня 1941). В дальших нарадах говорив: «Росія концентрує на нордоні свої сили, щоб не дозволити реалізувати плян Німеччини цілою своєю силою вирішити війну. Сталін хоче, щоб Німеччина втратила, а він щоб скористав на часі. Росія хоче використати воєнне послаблення Німеччини і усунути державу, яка стоїть на перешкоді Росії зайняти Европу. Росія хоче продовжувати війну і тим самим є проти пляну Німеччини закінчити її в 1941 році.
Стор. 594. Антонеску: "Продовження війни є небезпечне для держав осі. Як війська Росії будуть у пляновому відступі, то це тому, щоб скористати на часі. Сила совєтського спротиву не буде велика, і населення бажає визволення. Врешті простір шкодив Наполеонові і німцям 1919 р., але це тепер при змоторизованих з'єднаннях відпадає. Гітлер відповів, що ціллю акції є не дозволити ворогові відступити, а слід його знищити.
Стор. 597. Гітлер почав війну проти СССР 22 червня 1941 р. Дня 15 липня приняв японського посла Ошіму у своїй головній квартирі "Вольфсшанце" біля Ратенбурґа у Східній Прусії і запропонував Японії приступити до війни і заатакувати СССР. Він не знав, що ще 2 липня 1941 р. уряд Японії вирішив напрям агресії на південь, а СССР залишити до часу, коли буде певним, що він заломиться.