Син губернатора Галичини під час Другої світової війни, Горст фон Вехтер був у Львові 10 днів у липні ц. р. й написав листа про свє відвідування до українських приятелів. Друкуємо окремі цитати в перекладі з англійської.
„Повернувся я до свого замку в Нижній Австрії, але досі перебуваю під великим вражінням після відвідин вашої країни від 17 по 27 липня, замешкавши в готелі Жоржа у Львові. Хочу подякувати всім за гідне прийняття.
Я був запрошений до Львова з 17 липня по 21 на знімання англійського документального фільму про мого батька і мене, його сина. Я заздалегідь продовжив свій візит.
Впродовж чотирьох днів ми знімалися в університеті, в нашій резиденції з 1942 по 1944 на вул. Івана Франка, 133, в обласному архіві, на місці єврейських масових поховань поблизу Жовкви, поминали полеглих воїнів в с. Червоне і були на єврейському кладовищі у Бродах.
На жаль, ці кадри були зняті в припущенні, що мій батько був військовим злочинцем, що я неодноразово відкидав як дезінформацію, яка була основана на переконанні, що він був відповідальним за все, що відбувалося в Галичині, особливо за знищення єврейського населення. У той час то була "Секретна справа Райху", виключно під юрисдикцією ґестапо, СС і поліції, а мій батько не мав жодного впливу: на 3 червня 1942 всі поліцейські компетенції були передані в СС і в поліцію під командою полковника Фріца Кацмана. (Див. Дітер Поль, с. 278).
В понеділок 21 липня при зйомках в обласному архіві я принагідно згадав, що у мене є оцифровані документи з музею Голокосту у Вашинґтоні, США, які широко охоплюють перебування моїх батьків у Львові, а саме: листи, щоденники, спогади, фотографії і фонограми. Я запропонував передати їх до українського архіву.
Директор Петро І. Кравчук щойно прийняв мене й запропонував зробити виставку цього матеріялу в наступному році.
У вівторок я провів весь ранок з Богданом Чайківським, директором Львівського історичного музею, який скопіював мої документи і запропонував виставляти їх у музеї.
У середу мій друг Dr. Gretl Vyoral прибув з Відня і ми відвідали архітектурні споруди й музеї Львова, а в четвер зустрілися у Григоріянському соборі з єпископом Венедиктом Алексійчуком...
В п'ятницю я зустрівся з доктором А. Боляновським в готелі Жоржа. Він досліджує німецьку окупацію під час Другої світової війни. Протягом багатьох годин він оглядав мої документи, врешті кажучи: „Вони насправді цікаві..."
В суботу я провів цілий ранок з істориком Ярославом Грицаком з Українського католицького університету, який показав мені Львів, починаючи з Високого замку й закінчуючи на ринковій площі.
В неділю 27-го я від'їжджав, але перед тим оглянув прекрасні барокові скульптури Йоганна Ґеорґа Пінзеля, які були врятовані покійним Борисом Возницьким, Героєм України, директором Львівської ґалереї мистецтв, безумовно, найпрестижніший, навіть улюблений вчений України в останні десятиліття.
З ним познайомився підчас візиту 26 травня 2006-го, коли я був прийнятий групою високопоставлених осіб в Історичному музеї під його головуванням, я вручив йому листа ОУН від 28 вересня 1943 року. (У тому листі ОУН остерігає губернатора перед запланованим радянськими спецслужбами атентатом на нього). Він сказав мені, що були дискусії про мого батька й тепер його вважають людиною чести. Тоді був теж присутній директор Богдан Чайковський".
Вехтер пише, що між його замком і Львовом, „зробив неймовірне відкриття", а це: „Мітологічні статуї 4 фонтанів в кутах прямокутного Ринку в центрі Львова схожі на Залу Террена в замку Гаґґенберґа".
Закінчує листа сподіванням, що знову відвідає Львів.
-Я, як і раніше, ваш покірний слуга, Горст фон Вехтер.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар