Літературний вечір Евстахія Загачевського

Роман Б. Припхан

9 грудня 1978 р. відбувся у Чікаґо у залі собору св. Володимира і Ольги літературний вечір присвячений письменникові Евстахієві Загачевському. Е. Загачевський уже у 1942 році був на східньому фронті, пережив страхіття війни і вже як досвідчений вояк вступив до Дивізії. З нею ділить він долю і недолю, боями під Бродами зачавши і полоном в Італії скінчивши. Ті свої переживання-спомини описав по-мистецькому у чотирьох книжках: "Спогади фронтовика", "Львівська братія", "Беллярія-Ріміні-Англія" і "Її регіт не лякав" та збагатив тим нашу літературу цінною мемуаристикою.

Вечір відкрив голова Станиці Б. Кашуба. Привітавши гостей (около 120 осіб) та присутнього письменника, передав дальше провадження програми Р. Припханові.

Слово забрав знаний письменник проф. Р. Завадович. Подав деякі дані із життя Е. Загачевського, проаналізував його творчість та оцінив її як одну із кращих у нашій воєнній мемуаристиці.

Українські військові та ветеранські емблеми та медалі із останніх 60-ьох

років на виставці із нагоди ювілейних святкувань у Чікаґо. Всі ті відзначення

у побільшенні та природних красках  виготовив Евстахій  Загачевський.

Мисткиня слова пані Рома Турянська виступала двічі, рецитуючи деякі уривки зі спогадів письменника. У мистецькій програмі виступало вокальне "Тріо" із парафії св. Андрія в Едісон, пані Г. Карасейчук, Н. Гончаров, 3. Филипович, форт. супровід п. П. Гончаров. При кінці програми ген. Н. Мандзенко в асисті кількох старшин відзначив Евстахія Загачевського медалею 60-річчя відродження Українських Збройних Сил. Зворушений Евстахій Загачевський щиро дякував за вшанування його літературним вечором.

У цій же залі була вистава, зорганізована із нагоди ювілейних святкувань у Чікаґо: 60-річчя Листопадового Чину, 40 річчя смерти полк. Евгена Коновальця, 40-річчя Карпатської України та 35-річчя проголошення 1 УД УНА. Це була виставка філятелії, медалів та літературних дивізійних та інших із військовою тематикою видань із приватних збірок панів Б. Кашуби та С. Горалевського. Вони ту виставку і приготовили.

Одна стіна прикрашена різними військовими та ветеранськими світлинами. Найбільше із різних ювілейних та зелено-святочних святкувань. На другій стороні красувались медалі, видані в часі останніх 60 літ, побільшені та у природних красках. Все це робота Е. Загачевського. Уставлені вони у хронологічному порядку згідно із їхніми видачами, неначе творили живу історію українських військових та ветеранських відзначень.

Варта б ту виставку повторити у більших скупченнях нашого поселення, варта б нам усім її оглянути, а особливо конечно треба показати її нашій молоді.

Особливе признання та подяка належиться п. Е. Загачевському, що крім своєї письменницької праці завдав собі стільки труду і так по-мистецькому виготовив ті відзначення.