ЗА БАТЬКІВЩИНИ ПРАВО – ЗА ПРАДІДІВ ЗАКОН !

вівторок, 21 вересня 2021 р.

БОРИС БАРВІНСЬКИЙ


Генерал-Хорунжий


Ген.-хор. Борис Барвінський народився дня 28-го жовтня 1888 р. в Києві як нащадок старої священичої родини. По закінченні духовної семінарії 1911 р. учителював на Київщині до 1-ої Світової Війни, коли то його покликано до російської армії. В цій же армії як старшина перебув війну але до революції.

Під час відновлення українських Збройних Сил вступає до 1-го Богданівського Полку на початку 1918 р.; в якому перебув цілу його кампанію.

В вересні 1920 року, коли формувалася охорона Головного Отамана Військ УНР, вступає до неї в ранзі сотника та разом із Головним Отаманом переходить Збруч і опиняється в таборі інтернованих в Каліші, Польща. По звільненні працює як адміністратор в сільському господарстві, а по договорі Уряду УНР із поляками покликано його до військової служби як контрактового старшину в польській армії. Там він поглиблює військове знання й йому признано рангу майора (в Українській Армії мав рангу полковника). 1935 р. стає підполковником піхоти й в цій ранзі відходить на фронт протії німців 1939 р. По розгромі Польщі перебуває коротко в полоні, а по звільненні вертається до Варшави, де 1943 р. вступає в ряди 1-ої Української Дивізії. В Дивізії перебуває цілу її епопею й по капітуляції Німеччини опинюється разом із нею в Ріміні. В Ріміні перебуває до 1947 р,, звідки за допомогою сестри переїздить до ЗСА, вже 1947 р.



неділя, 12 вересня 2021 р.

ВІЙСЬКОВІ ВІДЗНАКИ


О. Корчак-Городиський


Кожна держава старається в якийсь спосіб винагородити своїх вояків за їхні труди й жертви, понесені в обороні своєї батьківщини. Держави, які вибороли свою незалежність після 1-ої світової війни, встановили, чи, як у випадку Польщі, відновили відзнаки за геройство. Ті відзнаки (наприклад, польська "Віртуті Мілітарі" кількох кляс) є респектовані як своїми, так і чужими. В ході боротьби поодинокі держави встановляли пропам'ятні відзнаки за якусь одну битву чи акцію, наприклад, Польща встановила за боротьбу з українцями за Львів коло 20 різних пропам'ятних відзнак. Українці зате не створили ані одної. У спільному поході з військами УНР на Київ, поляки створили спеціальну пропам'ятну відзнаку "Здобуття мостового причілку в Києві на Дніпрі". Українці не лишили ні для історії, ні як винагороду за труди своїм воякам — нічого. Ані уряд УНР, ані ЗУНР не створили в час воєнних дій ніякої відзнаки. Правда, існували якісь проєкти, пропозиції, але дотепер ще ніхто не міг подати задокументованого доказу, що така то індивідуальна відзнака була затверджена і хто перший був нею нагороджений. Наприклад, Боєва Управа була видала пропам'ятний хрест для УСС-ів, який ніколи не дійшов до частин і щойно після закінчення 2-ої світової війни, після смерти власника книгарні у Відні Савули, віднайдено ті хрести, зложені у паках.

Військова Управа Дивізії "Галичина" також не подбала про якісь відзнаки для вояків, не сталося те й згодом, коли був постав Український Національний Комітет. Щойно після закінчення війни кол. вояки Дивізії "Галичина" створили Капітулу для пропам'ятних відзнак за участь у битві під Бродами та за участь в Дивізії. Згодом головна управа Братства затвердила пропам'ятну медалю св. Архистратига Михаїла у 25-річчя створення Дивізії. Ці три відзнаки є пропам'ятними й їх можуть набути всі ці особи, яким такі відзнаки належаться.

Багато кол. вояків Дивізії мають ці відзнаки, але досі ще не зладжено правильника, який би вказував, в якій черговості слід їх носити. Часто можна завважити неправильний спосіб ношення відзнак, наприклад, німецький залізний хрест повинен бути першим після всіх українських. Також не можна міняти лент до відзнак, наприклад один кол. вояк в Чікаґо причепив німецьку відзнаку для східніх народів на ленту пропам'ятного хреста 60-річчя українських збройних сил.   Щоб заповнити цю прогалину, пропонуємо наступну черговість ношення відзнак:


1.  Залізний хрест за 1-ий Зимовий похід (якщо живуть учасники того походу серед кол. вояків Дивізії).

2.  Пропам'ятна відзнака за участь в битві під Бродами.

3.  Пропам'ятні хрести УСС-ів (1915 і 1940).

4.  Пропам'ятний хрест Симона Петлюри (отримують всі учасники Визвольної війни 1917-22).

5.  Пропам'ятний хрест УГА.

6.  Пропам'ятний хрест Дивізії "Галичина".

7.  Воєнний хрест УНР.

8.  Пропам'ятна медаля св. Архистратига Михаїла.

9.  Пропам'ятний хрест в 60-річчя українських збройних сил.


Якщо хтось з кол. вояків Дивізії був в УПА і в ній був нагороджений за геройство індивідуальною відзнакою (не пропам'ятною), тоді ту бойову відзнаку слід носити, як першу, навіть, якщо він мав би право на ношення всіх попередньо вичислених відзнак. В цей час єдиними індивідуальними бойовими відзнаками є відзнаки затверджені УГВР. Зрозуміло, що дехто не погодиться з таким твердженням, але, на жаль, не маємо ніякого іншого, а наказами в частинах поодинокі вояки такі відзнаки отримували.

Бойові й державні відзнаки є не тільки високо цінені власними громадянами, але також респектовані негромадянами, які такі відзнаки одержали. В нас, на жаль, нема загально респектованої ані державної ані військової відзнаки. Справами відзначення повинні займатися особи з відповідним фаховим знанням. Вартість їх знецінюється, якщо такими відзнаками, навіть пропам'ятними, нагороджується людей, які на них не мають права.

З свого боку, ми будемо поміщувати інформації про відзнаки Капітули Дивізії.



Шукати в цьому блозі

Популярні публікації