
Міст був ахіллесовою п’ятою гітлерівців. Припинився рух ешелонів до Східного фронту єдиною дорогою, що забезпечувала його танками, артилерією і боєприпасами. Залізниця пропускала більше сорока составів на добу. Ешелони довелося повертати назад на Львів і Краків, переганяти через Румунію і Бессарабію. Дізнавшись про причину, Гітлер розлютився і наказав рейхсфюреру СС Гіммлеру знищити «банду» Ковпака.
Командування операцією було доручено генералові вермахту Кріґеру — знавцеві гірської війни і карпатського театру ще з часів першої світової війни. Німці вивчили напрям руху з’єднання на Карпатські гори і стежили за ним, з’ясовуючи його сильні й слабкі сторони. У середині рейду вони дали можливість партизанам «розігратися»: на степових просторах розбити свої окремі частини. Кріґер поставив завдання — повністю знищити з’єднання в Карпатах, вважаючи, що в горах воно попаде в пастку. До складу фашистського угруповання ввійшли п’ять полків СС, один гірськострілковий і п’ять батальйонів особливого призначення.
Під щоденним бомбардуванням і обстрілом «мессершміттів» з’єднання ввійшло в гори. Партизани металися кряжами і гірськими стежками Олекси Довбуша, йшли далі в гори, прокладаючи шлях до величезного Поп-Івана і стрункої Говерли. Намагаючись вирватися з кільця, що стрімко звужалося — пастки Кріґера, користуючись картою Карпатських гір 1898 року, Ковпак і Руднєв вирішили розірвати проривом 13-е за числом оточення з’єднання. Напрямок — через Делятин, де розташовувався штаб угруповання Кріґера.
У ніч з 3 на 4 серпня ударна група захопила місто, розгромила штаб Кріґера (генерал чудом уцілів) і оволоділа мостом через Прут. Після виходу із «гірського мішка» всіх рот з’єднання рятівний міст було висаджено в повітря. Однак повністю вислизнути з пастки було не просто. Ковпаківці застосували військову хитрість козаків Дениса Давидова проти військ Наполеона: після сутички розсипатися в усі сторони. З’єднання розбили на шість груп і визначили «зоряні» маршрути відходу із пастки. Через місяць всі групи повернулися туди, звідки починали рейд на Карпати.
У рапорті Ковпака Сталіну від 8 жовтня 1943 року про підсумки Карпатського рейду повідомлялося: знищено 52 залізничних і дорожніх мости, пущено під укіс 19 ешелонів, підірвано 40 нафтовишок і 13 нафтосховищ, убито 3349 солдатів і офіцерів ворога. З’єднання втратило убитими близько 450 партизан — кожного третього...
"День", чч. 298-299
Немає коментарів:
Дописати коментар