(27. 5. 1893 — 27. 4. 1973)
В 1915 р. Іван Калинович кінчає військову школу і виходить з маршовою сотнею на фронт. До 1917 р. служить як підпоручник в різних частинах російської армії, а навесні 1917 р. бере участь в бою на Лисоні, де був ранений. Піднесений до ступня поручника, стає комендантом куреня і на тому становищі застає його революція. В його курені були майже всі українці, тому він його зукраїнізував і з ним включився в новотворені ряди армії УНР. Він бере участь в численних боях проти московських большевиків, а вкінці з рештками армії УНР переїздить в табори інтернованих у Польщі. Звідси переходить нелегально до Чехії і кінчає агрономічний факультет при Українській Господарській Академії в Подєбрадах. Звідти повертає на західньо-українські землі і працює у Філіях Сільського Господаря в різних місцевостях, а вкінці, переслідуваний
польськими урядовими чинниками, виїжджає на Закарпаття і там працює в дуже несприятливих умовинах як учитель і суспільний аґроном, віддаючи всі свої сили і знання українській молоді і українському народові.
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар