Д-р Мирон КУРОПАСЬ
Пам’ятаєте Івана Дем’янюка? Очевидно. Український американський іміґрант, Міністерство юстиції США оскаржило Дем’янюка як „нацистського” воєнного злочинця. Він був депортований до Ізраїлю, де п’ять свідків пізнали його як „Івана Грозного в
таборі смерти Треблінка”. Совіти видали нацистську виказку, потверджуючи, що це він Іван Грозний. Виявилося, що Дем’янюк не був ані нацистом, ані грізним. Ізраїль повернув його в США.
Дискредитований Департамент юстиції якимось способом переконав Німеччину, що Дем’янюк був причетний до загибелі тисяч голляндських євреїв у Собіборі. Не було ніяких свідків, тільки персональна виказка, яку пізніше Федеральне слідче бюро США оголосило, що це фальшивка. Дем’янюк був визнаний винним. Він помер, як його апеляція ще не була розглянута. Отже, він технічно невинний.
Тепер у нас є ще один український, так званий „наці”. Пресова аґенція Аsssociated Рress 14 червня, назвала Михайла Kaркоця „командиром нацистського відділу”, а згодом офіцером дивізії „Галичина”, яка була „задіяна у придушенні Варшавського повстання 1944 року”.
„Хоч нема рекордів, що Каркоць особисто брав участь у воєнних злочинах, – повідомляє АР, – однак галицька дивізія і українські націоналістичні організації, у яких він служив, були на секретному американському урядовому чорному списку організацій, членам яких був заборонений в’їзд у Сполучені Штати”... AP згадує, що в 1995 році українською мовою вийшли спогади, в яких „Каркоць пише, що він допоміг заснувати Український леґіон самооборони у співпраці з страхітливим нацистським розвідувальним управлінням SD”...
АР повідомляє, що Каркоця відділ винний у спаленні села разом з
жінками і дітьми... Один з вояків Каркоця, Василь Maлаженський, розповів совітським слідчим, що в 1944 році тому відділу було наказано „ліквідувати всіх жителів села Хланув у Польщі, як відплату за вбивство німецького офіцера СС, хоча він не сказав, хто видав той наказ”. Сталіславa Липська, жителька Хланува, також сказала совітським слідчим, що під час атаки чула кулеметний вогонь і вибухи ґранат. „Вони робили все, щоб ніхто не втік”, – вона додала.
АР повідомляє про Каркоця членство в Українському народному
союзі та про довголітню діяльність в українській американській громаді.
У своїх спогадах 1995 року "Від Вороніжу до Українського леґіону
самооборони" Kaркоць підтвердив, що він був старшиною Українського леґіону та дивізії „Галичина”.
ЗМІ віразу розтрубіли історію про „скритого наці”. Найзловісніший заголовок дав часопис The Guardian Express (15 червня):
„Ідентифіковано 94-літнього наці, вбивцю немовлят – Михайла Каркоця”. Маунтбенк Елі Розенбаум, колишній голова Управління спеціяльних розслідувань, і зарозумілий архітектор фіяско Дем’янюка, також долучився до хору: „Колишній підрозділ Каркоця Українського леґіону самооборони брав участь у численних задокументованих звірствах під час Другої світової війни”...– заявив він 25 червня, глумливо відзначаючи, що Kaркоць православнвий українець. „Як і багато інших подібних йому, він, здається, збрехав про своє нацистське минуле”... Схожа історія? Я знаю Розенбаума протягом багатьох років. Його особа завжди видніє на афішах українофобного кутка єврейської громади, презирливо зневажаючи правду.
Різні „затурбовані” люди дзвонили до УНС з запитом, чому ця організація „приховує воєнних злочинців?” Юридичні дорадники УНС зіґнорували це гостре запитання й відповіли як сержант Шульц [з відомої ТБ комедії „Гоґанові герої”] („Я нічого не знаю”).
Я також знаю Михайла Каркоця віддавна, не тільки як члена УНС, але і як члена патріотичної Організації державного відродження України (ОДВУ). Нещодавно я читав його спомини. Отже, ось факти, як я їх розумію?
Михайло Kаркоць не „нацист”. Ніколи не було українського нациста. Членство в Націонал-соціялістичній партії Німеччини було зарезервоване тільки для німців, переважно „арійської раси”. Kаркоць був „унтерменш”, неповноцінна людина. Зізнання Maлаженського і Липської були записані совітськими слідчими. Як такі, вони є підозрювані. Беручи до уваги велику ворожість совітських чинників до українських націоналістів, як ми можемо дізнатися, чи їх свідчення були правдивими?
А щодо участи дивізії „Галичина” у Варшавському повстанні. Польське повстання розпочалося 1 серпня 1944 року і тривало протягом двох місяців. Набір до дивізії почався в червні 1943 року. Після року інтенсивного вишколу, дивізія була дислокована в район Бродів, де 15 липня 1944 року совіти почали переважаючу атаку. З 11 000 вояків 3 000 вирвалося з оточення. Михайло Kaркоць прибув до дивізії після боїв під Бродами.
У своїх спогадах Михайло Kaркоць послідовно й недвозначно
засуджує нацистський терор, якого він був свідком в Україні.
Припущення, що він допомагав у цій жахливій розбещеності можна
взяти тільки з п’єси Дем’янюка, повної брехні й обману.
Як сім’я Дем’янюка, так і сім’я Каркоця є жертвою дезінформації засобів масової інформації, які ледачі, позбавлені правди, підсилювані сенсаціями та безвідповідальні.
(Переклад з англійської мови статті
”Here We Go Again!”, „Новий шлях”)
Пам’ятаєте Івана Дем’янюка? Очевидно. Український американський іміґрант, Міністерство юстиції США оскаржило Дем’янюка як „нацистського” воєнного злочинця. Він був депортований до Ізраїлю, де п’ять свідків пізнали його як „Івана Грозного в
таборі смерти Треблінка”. Совіти видали нацистську виказку, потверджуючи, що це він Іван Грозний. Виявилося, що Дем’янюк не був ані нацистом, ані грізним. Ізраїль повернув його в США.
Дискредитований Департамент юстиції якимось способом переконав Німеччину, що Дем’янюк був причетний до загибелі тисяч голляндських євреїв у Собіборі. Не було ніяких свідків, тільки персональна виказка, яку пізніше Федеральне слідче бюро США оголосило, що це фальшивка. Дем’янюк був визнаний винним. Він помер, як його апеляція ще не була розглянута. Отже, він технічно невинний.
Тепер у нас є ще один український, так званий „наці”. Пресова аґенція Аsssociated Рress 14 червня, назвала Михайла Kaркоця „командиром нацистського відділу”, а згодом офіцером дивізії „Галичина”, яка була „задіяна у придушенні Варшавського повстання 1944 року”.„Хоч нема рекордів, що Каркоць особисто брав участь у воєнних злочинах, – повідомляє АР, – однак галицька дивізія і українські націоналістичні організації, у яких він служив, були на секретному американському урядовому чорному списку організацій, членам яких був заборонений в’їзд у Сполучені Штати”... AP згадує, що в 1995 році українською мовою вийшли спогади, в яких „Каркоць пише, що він допоміг заснувати Український леґіон самооборони у співпраці з страхітливим нацистським розвідувальним управлінням SD”...
АР повідомляє, що Каркоця відділ винний у спаленні села разом з
жінками і дітьми... Один з вояків Каркоця, Василь Maлаженський, розповів совітським слідчим, що в 1944 році тому відділу було наказано „ліквідувати всіх жителів села Хланув у Польщі, як відплату за вбивство німецького офіцера СС, хоча він не сказав, хто видав той наказ”. Сталіславa Липська, жителька Хланува, також сказала совітським слідчим, що під час атаки чула кулеметний вогонь і вибухи ґранат. „Вони робили все, щоб ніхто не втік”, – вона додала.
АР повідомляє про Каркоця членство в Українському народному
союзі та про довголітню діяльність в українській американській громаді.
У своїх спогадах 1995 року "Від Вороніжу до Українського леґіону
самооборони" Kaркоць підтвердив, що він був старшиною Українського леґіону та дивізії „Галичина”.
ЗМІ віразу розтрубіли історію про „скритого наці”. Найзловісніший заголовок дав часопис The Guardian Express (15 червня):
„Ідентифіковано 94-літнього наці, вбивцю немовлят – Михайла Каркоця”. Маунтбенк Елі Розенбаум, колишній голова Управління спеціяльних розслідувань, і зарозумілий архітектор фіяско Дем’янюка, також долучився до хору: „Колишній підрозділ Каркоця Українського леґіону самооборони брав участь у численних задокументованих звірствах під час Другої світової війни”...– заявив він 25 червня, глумливо відзначаючи, що Kaркоць православнвий українець. „Як і багато інших подібних йому, він, здається, збрехав про своє нацистське минуле”... Схожа історія? Я знаю Розенбаума протягом багатьох років. Його особа завжди видніє на афішах українофобного кутка єврейської громади, презирливо зневажаючи правду.
Різні „затурбовані” люди дзвонили до УНС з запитом, чому ця організація „приховує воєнних злочинців?” Юридичні дорадники УНС зіґнорували це гостре запитання й відповіли як сержант Шульц [з відомої ТБ комедії „Гоґанові герої”] („Я нічого не знаю”).
Я також знаю Михайла Каркоця віддавна, не тільки як члена УНС, але і як члена патріотичної Організації державного відродження України (ОДВУ). Нещодавно я читав його спомини. Отже, ось факти, як я їх розумію?
Михайло Kаркоць не „нацист”. Ніколи не було українського нациста. Членство в Націонал-соціялістичній партії Німеччини було зарезервоване тільки для німців, переважно „арійської раси”. Kаркоць був „унтерменш”, неповноцінна людина. Зізнання Maлаженського і Липської були записані совітськими слідчими. Як такі, вони є підозрювані. Беручи до уваги велику ворожість совітських чинників до українських націоналістів, як ми можемо дізнатися, чи їх свідчення були правдивими?
А щодо участи дивізії „Галичина” у Варшавському повстанні. Польське повстання розпочалося 1 серпня 1944 року і тривало протягом двох місяців. Набір до дивізії почався в червні 1943 року. Після року інтенсивного вишколу, дивізія була дислокована в район Бродів, де 15 липня 1944 року совіти почали переважаючу атаку. З 11 000 вояків 3 000 вирвалося з оточення. Михайло Kaркоць прибув до дивізії після боїв під Бродами.
У своїх спогадах Михайло Kaркоць послідовно й недвозначно
засуджує нацистський терор, якого він був свідком в Україні.
Припущення, що він допомагав у цій жахливій розбещеності можна
взяти тільки з п’єси Дем’янюка, повної брехні й обману.
Як сім’я Дем’янюка, так і сім’я Каркоця є жертвою дезінформації засобів масової інформації, які ледачі, позбавлені правди, підсилювані сенсаціями та безвідповідальні.
(Переклад з англійської мови статті
”Here We Go Again!”, „Новий шлях”)
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар