ІВАН ЮРІЇВ

(1893—1970)

                 Сотник І. Юріїв народився в селі Козачівка - Борщів у Галичині 28 червня 1893. Мав середню освіту, фахово-торговельну і старшинську військову. Коли в 1914 році, в початках першої світової війни, пішов по Україні клич "А ми тую червону калину піднімемо, а ми нашу славну Україну визволимо" студент Іван Юріїв вступив у ряди першої по Мазепі української військової формації — Українських Січових Стрільців. Воював з москалями від 1914 до 1916  р. і в цьому році попав у московський полон і перебував у місті Ташкенті, в Середній Азії. Як у 1917  році Україна пробудилась жити власним вільним життям, сотник І. Юріїв нелегально опинився в Києві і зразу зголосився як військовик до Корпусу Січових Стрільців, що їх організував у Києві полк. Є. Коновалець. В рядах корпусу бере участь в боях з москалями аж до кінця існування Корпусу як формації в грудні 1919 році. Деякий час був командантом штабу Корпусу, а далі  військовим командантом столиці України  —  Києва. Юріїв належав до гурту приятелів полковника Є.   Коновальця і А. Мельника. Був співучасником акту соборности України в січні 1919 і вітав в імені Корпусу галицьку делеґацію, що приїхала була до Києва включити Галицьку Волость в склад Соборної Української Держави.

                   По закінченні фронтової визвольної війни сотник І. Юріїв продовжував уже революційну боротьбу в рядах УВО і ОУН. Був замішаний у справі Ольги Басараб. Зате довелось йому дещо перетерпіти від окупанта — Польщі. Проживав у Львові й працював у Центросоюзі, а потім став співредактором газети "Нова Зоря". Був членом Т-ва "Просвіта", - "Рідна Школа" й "Червона Калина".

                   У вересні 1939 року, як москалі окупували Західну Україну, сот. І. Юріїв мусів залишити рідні землі. Він зразу зголосився до німецької армії і воював з нею проти Москви аж до кінця війни в 1945 році. В одному з боїв був поранений і до кінця життя відчував це на свому здоров'ї.

                   До Канади приїхав сл. п. сотник І. Юріїв 28 листопада 1951. Жив і працював як фабричний робітник в Торонті. 12 травня 1952 року вступив у ряди Української Стрілецької Громади і був її зразковим членом до кінця життя.

                       М.  С.