Частина архіву УПА в польських руках!

                          В часі військових вправ якийсь Анджей Бнінскі упорядковував архів своєї військової частини і тоді натрапив він на запис з зізнань полоненого упівця. У своїх зізнаннях полонений подавав, що в окруженій групі з ним був "Верема", заступник Рена для політичних справ ОУН і що він мав у той час при собі архів. Згадувана група УПА була окружена польським військом в районі долини ріки Кальниці, отже логічно і там треба було шукати за архівом.

                          Бнінскі, як подає польська газета з Ольштина, "працівник Т-ва "Знання" в Ольштині, шукав архіву впродовж чотирьох років, а вихідною базою розшуків було село Криве. Перешукав він терен простором 30 кв. клм., звертаючи особливу увагу на пивниці розвалених чи спалених домів. При цьому згадано такі села, як Луг, Яворець і Завій.

                          Впертість і послідовність, з якою Бнінскі шукав за архівом УПА, доказує, що органи безпеки Польщі багато дечого ще не знають, а що все-таки хотіли б знати, бо українська небезпека за кривди, заподіяні українському народові, зганяє їм сон з очей!

                           Після чотирьох років розшуків вдалося йому найти архів, схований у скелі в скриньці до набоїв для кулемета "Максим". Привівши архів до можливого стану, Бнінскі почав опрацьовувати документи для Військового Історичного Інституту. В архіві знайдено місячні операційні звітування сотень, що входили до складу куреня Рена, сотні "Біра", "Хріна", "Стаха" і "Бродича" за час від лютого 1945 р. до червня 1947 р., збірні місячні звіти Рена і матеріяли видавані референтурою "Холодний яр" — видавничим відділом ОУН, - інструкції для командирів, для політичної служби в сотнях, внутрішні бюлетені інформації, описи більших успішних бойових акцій тощо.

                           Пропагандивні видання команди УПА були друковані українською та польською мовами. Крім того знайдено багато інших документів, як також документи, що стверджують співпрацю УПА з ВІН (Вольносьць і Нєподлєґлосьць — польська військово-політична     протибольшевицька організація); далі особистий щоденник "Вережі" {писаний на другій сторінці карток поквитовання інспекторату годівлі худоби Рільничої Палати в Ряшові  і  ін.)

                          Хто крився під псевдонімом "Вережа", Бнінскі не міг розкусити. Він тільки стверджує, що його зовнішній знак був 477 (в). Натомість Рен, якого зовнішній знак був 477, насправді називався Василь Іван Мізерний.